Пільги для одинокої матері

Зміст

• 1.Нормативна база.
• 2.Поняття «Одинокої матері».
• 3.Пільги, що надаються одиноким матерям.

Нормативна база

• * Закон України «Про відпустки"
• * Сімейний кодекс України
• * Кодекс Законів про Працю
• * Житловий кодекс
• податковий кодекс

Поняття «Одинокої матері»

Поняття “одинокої  матері”  визначено  у  постанові   Пленуму Верховного  Суду  України  “Про  практику розгляду судами трудових спорів”. Згідно цієї постанови одинокою матір’ю слід вважати жінку,  яка не перебуває у шлюбі  та  у  свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька  зроблено  у  встановленому порядку  за  вказівкою матері;  вдову;  іншу жінку,  яка виховує й утримує дитину сама. 

За цим визначенням для визнання “іншої жінки” одинокою необхідно дві ознаки: вона і виховує дитину, і сама її утримує.Після введення в дію Закону України “Про відпустки” таке поняття одинокої матері не повинно застосовуватися, оскільки ст. 10 цього Закону визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька.

Отже, участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої.
 Відповідно до  зазначеного,  до  категорії  одинокої   матері відносяться:  жінка,  яка  не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про  батька  зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова;  жінка,  яка виховує дитину без  батька  (в  тому  числі  й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів,  і жінка,  яка вийшла заміж,  але  її  дитина новим  чоловіком  не  усиновлена.

Перелік пільг , що надаються одиноким матерям.

 Законодавство України встановлює низку пільг, зокрема це: – соціальна додаткова відпустка, – гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення, – заборона залучення до надурочних робіт та відряджень, – право на житло, – податкова пільга.
 Відповідно до статті 19 Закону України “Про відпустки” право на соціальну додаткову відпустку має, зокрема, одинока мати. Оскільки пункт 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України “Про відпустки” визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має. Отже, право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка сама виховує дитину). Якщо жінка дійсно є одинокою матір’ю, то вона надає довідку з органів реєстрації актів громадянського стану.
       Проблема виникає з наданням такої відпустки розлученій жінці, оскільки батько у дитини є і в багатьох випадках спілкується з нею і бере участь у її вихованні. Більше того, стаття 157 Сімейного кодексу України визначає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Статтею 158 Сімейного кодексу передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред’явити розлученій жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки. Відтак для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку роботодавцю має бути пред’явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини. Право на додаткову (соціальну) відпустку тривалістю 10 днів без урахування святкових та неробочих днів. Невикористану за минулі роки додаткову відпустку можна взяти будь-коли, або ж у разі звільнення вона буде компенсована грошима. Також згідно ст. 10 ЗУ «Про відпустки» одинокій матері надається щорiчна вiдпустка у зручний для неї час.
    Законодавством встановлена заборона залучення одиноких батькiв, якi мають дiтей вiком вiд 3-х до 14 рокiв або дiтей-iнвалiдiв, до надурочних робiт або направлення у вiдрядження без їхньої згоди (ст. 177 КЗпП).
  Стаття 184 Кодексу законів про працю України встановлює заборону у відмові одинокій матері в прийнятті на роботу, зниження заробітної плати та у звільненні за ініціативою роботодавця до досягнення дитиною 14-літнього віку. Якщо роботодавець відмовляє у прийнятті на роботу, то в такому разі він повинен надати письмові пояснення, а жінка, якій відмовлено у роботі, має право звернутись до суду. Звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
   Згідно зі статтею 45 Житлового кодексу Української РСР (за яким і донині живе Україна), передбачено, що одиноким матерям, які потребують поліпшення житлових умов, житлові приміщення надаються в першу чергу. Статтею 12 ЗУ «Про житловий фонд соціального призначення» визначено правові, організаційні та соціальні засади державної політики щодо забезпечення конституційного права соціально незахищених верств населення України на отримання житла. Зокрема пункт 10 передбачає, що сім’ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей, мають право першочергового отримання квартир із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання житла. Соціальне житло надається органами місцевого самоврядування.
  Пільги одинокі матері мають і в оподаткуванні. Відповідно дo п. «a» пiдпункту 169.1.3 cт. 169 Податкового кодекcу податкова соціальна пільга одинокій матері надаєтьcя y розмірі, щo дорівнює 150% суми звичайнoї ПСП y розрахунку нa кoжну дитину вiкoм дo 18 років.
  Згідно з положеннями українського законодавства, одинокий батько теж має відповідні права та пільги. Порядок отримання статусу одинокого батька та аналогічних пільг – такий само, як і для одинокої матері.