Порядок встановлення(зміни) національності особи
Нормативна база
- Конституція України ;
- Кодекс адміністративного судочинства України;
- Цивільний кодекс України ;
- Закон України «Про національні меншини в Україні»;
- Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану";
- Закон України «Про судовий збір»;
- Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793;
- Рамкова конвенція держав-членів Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована Законом України від 9 грудня 1997 року № 703/97-ВР;
- Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року № 12 « Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв’язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану»;
Національність особи.
Перед тим, як вести мову про національність, треба визначити, що означає термін «національність». Різноманітні словники національність визначають як приналежність особи до певної нації, держави або народу. Поняття «національність» може мати різні значення: юридично-правове, політичне, етнологічне, культурологічне тощо.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Це означає, що будь-який громадянин у будь-який час може довести свою національну ідентичність, змінивши національність, яку в дитинстві за нього обрали. Критеріями, які служать для визначення національної приналежності, можуть бути і родовід батьків людини, і місце народження, проживання чи її роботи, тобто місце становлення людини як особистості, формування її життєвих цінностей( освіта, релігія, територіальні або національні традиції, виховання, вплив певної національної групи людей(оточення) тощо).
Порядок зміни національності.
Питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України «Про порядок зміни громадянами України національності» від 31 грудня 1991 року № 24, відповідно до якого національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27 січня 1999 року № 70/99.
В даний час діюче законодавство України не містить вимог про внесення в паспорт громадянина України, у свідоцтво про народження, у свідоцтво про шлюб чи в інші документи відомостей про національність.
Проте, відповідно до статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Згідно зі статтею 300 Цивільного кодексу України особа має право на індивідуальність, до якої відноситься і право визначати свою національність. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.
Стаття 11 Конституції України передбачає, що держава сприяє як консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, так і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин в Україні.
Згідно зі статтею 3 Рамкової конвенції держав-членів Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована Законом України від 9 грудня 1997 року № 703/97-ВР) кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.
Досудове врегулювання спору
Особа, яка хоче відновити свою національність має право звернутися з письмовою заявою до органів реєстрації актів цивільного стану як суб'єкта владних повноважень, з метою внесення змін до актового запису щодо її національності.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулює Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010, № 2398-VI (надалі - Закон).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно до ч.1 ст.22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793 (далі - Правила).
Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
В силу п.2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
За змістом п.2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно із пунктом 1.15 Правил відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Судове врегулювання спору
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У разі відмови органу реєстрації актів цивільного стану особа має право оскаржити її в судовому порядку.
З огляду на положення КАС України з урахуванням того, що орган державної реєстрації актів цивільного стану є державним органом - суб'єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу, спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належать до адміністративної юрисдикції.
Предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану, внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не наявність в особи особистого немайнового права.
При розгляді справ, пов'язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.
В аспекті предметної підсудності відповідно до частини другої статті 20 КАС України справи розглядуваної категорії підсудні окружним адміністративним судам.
В аспекті територіальної підсудності до справ досліджуваної категорії слід застосовувати положення статті 25 КАС України, відповідно до яких адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Належним позивачем у справах досліджуваної категорії є особа, наділена правом звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою щодо внесення виправлення чи зміни в актовий запис цивільного стану. Такі особи визначені частиною другою статті 22 Закону "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та пунктом 2.5 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».
Питання щодо встановлення неправильності в актових записах, зокрема, відносно відомостей про національність батьків, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в актових записах; довідок чи посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.
Зразок заяви додається.
| До Хмельницького окружного адміністративного суду 29009, м. Хмельницький, | |
| Позивач: | ПІП, 00.00.0000р.н., РНОКПП 000000000, |
| Відповідач: | Шепетівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області , |
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень
та зобов’язання вчинити певні дії
ПІП, народився 00 місяць 0000 року в с. Велика Медведівка Шепетівського району Хмельницької області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження Великомедведівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області було зроблено актовий запис № 0 від 00 місяць0000 року(копія додається).
Його батько, ПІП, 00місяць0000 року народження був уродженим поляком, що підтверджується свідоцтвом про народження серія ЯЮ № 000000 від 00місяць 0000року, виданим Кам’янець-Подільським районним бюро записів актів громадянського стану, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 0000. Відповідно до вказаного свідоцтва національність батьків ПІП : батько - ПІП, національність-поляк, мати - ПІП, національність-полька (копія додається).
Батько Позивача сповідував римо-католицьку віру і проживав на території України, дотримуючись традицій цієї національності.
Позивач також виховувався відповідно до польських традицій, сповідує римо-католицьку віру, підтримує стосунки зі своїми родичами - поляками, які проживають на території Польщі, святкує польські свята та вважає себе поляком.
00 місяць 0000 року Виконавчим комітетом Великомедведівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області Позивачу було видане свідоцтво про народження, серії ЯЮ №000000, в якому національність його батька визначена як українець. Вважає, що національність його батька в офіційних державних документах (акті реєстрації цивільного стану), як "українець" була надуманою особою, що проводила таку реєстрацію, тобто на власний розсуд. Дані записи були вказані помилково, оскільки батько, баба та дід заявника були польської національності, тому заявник також має бути польської національності.
Прагнучи відновити та офіційно підтвердити свою належність до польської національності Позивач звернувся до Шепетівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області із заявою про внесення змін до відповідних актових записів, а саме:
- про народження №0, складеного 00 місяць 0000року виконавчим комітетом Великомедведівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області на ПІП національність батька з «українець» на «поляк»;
- про шлюб №000, складеного 00 місяць 0000 року Кам’янець-Подільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність нареченого з «українець» на «поляк»;
- про розірвання шлюбу №0, складеного 00 місяць 0000року Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність чоловіка з «українець» на «поляк»;
- про шлюб №00, складеного 00 місяць 0000року Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність нареченого з «українець» на «поляк».
Однак , Висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану від 00 місяць 0000 року йому відмовлено у внесенні змін до актових записів, оскільки відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011року № 96/5 в зв’язку з тим, що підставою для запису відомостей про батьків дитини є свідоцтво( актовий запис) про шлюб. В актовому записі про шлюб батьків №000, складеного 00 місяць 0000 року Кам’янець-Подільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність нареченого зазначена «поляк» та нареченої «українка», однак даний актовий запис не є підставою для внесення змін, оскільки складений після народження дитини.
В позасудовому порядку визнати неправильність чи неповноту запису в акті цивільного стану неможливо.
Підтвердженням факту, що родичі заявника були поляками є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя серія АМА 000000 від 00 місяць 0000року, № витягу 00000000000 (додається) відомості про національність чоловіка, а саме: батька Позивача ПІП вказана національність «поляк».
Крім того, зберіглася Червоноармійська книжка батька Позивача ПІП, видана 00 місяць 0000 року, в якій зазначена його національність- поляк(додається).
Факт належності Позивача до польської національності не порушує права та інтереси третіх осіб.
Згідно зі ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду та віросповідання.
Позивач відносить себе до польської національності, його батько був поляком і на даний час заявник бажає відновити свою дійсну національність, як це передбачено ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Відповідно до зазначеної статті громадяни України мають право обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Згідно з приписами ст.300 Цивільного Кодексу України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Встановлення факту національної ідентичності Позивача необхідне для впорядкування документів, для реалізації особистих прав - підтвердження польського походження його роду, цей факт має юридичне значення, оскільки з 07 серпня 2007 року, згідно із Законом "Про карту поляка", Законом "Про репатріацію" від 9 листопада 2000 року, ухвалених Сеймом, громадянам України польського походження надаються окремі пільги та гарантії, а ситуація що склалась, може позбавити Позивача та його нащадків права скористатись вказаними правами.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793 (далі - Правила).
Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
В силу п.2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
За змістом п.2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.
Пунктами 2.13.1, 2.16.7 Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду, в якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно зі ст. 3 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована Законом України №703/97-ВР від 09.12.1997 року), кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.
Позивач, є інвалідом другої групи , що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 000000 від 00 місяць 0000року, тому відповідно до підпункту 9 пункту 1 статті 5 Закону «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 55, 124 Конституції України, Законом України "Про національні меншини", ст.ст. КАС України, -
П Р О Ш У С У Д :
- Задовольнити адміністративний позов про визнання протиправним висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану Шепетівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 00 місяць 0000 року та зобов’язання вчинити певні дії.
- Зобов’язати Шепетівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області внести зміни до відповідних актових записів та до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, а саме:
- про народження №0, складеного 00 місяць 0000року виконавчим комітетом Великомедведівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області на ПІП національність батька з «українець» на «поляк»;
- про розірвання шлюбу №0, складеного 00 місяць 0000року Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність чоловіка з «українець» на «поляк»;
- про шлюб №00, складеного 00 місяць 0000року Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність нареченого з «українець» на «поляк»;
- про шлюб №000, складеного 00 місяць 0000 року Кам’янець-Подільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність нареченого з «українець» на «поляк».
Додатки:
- Копія паспорту позивача на 1 арк.
- Копія ідентифікаційного коду на 1 арк.
- Копія свідоцтва про народження на 1 арк.
- Копія свідоцтва про народження на 1 арк.
- Копія свідоцтва про одруження на 1 арк.
- Копія Червоноармійської книжки на1 арк.
- Копія свідоцтва про розірвання шлюбу на 1 арк.
- Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про одного з подружжя на 1арк.
- Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу на 1арк.
- Копія висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану Шепетівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на 3 арк.
- Копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія на 1арк.
- Копія позову із додатками зазначеними в п. 3-11 для відповідача на 20 арк.
«___»____________201__ року _____________ ПІП (підпис)
