Порядок оформлення довіреності

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України «Про нотаріат»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419.

На сьогоднішній день досить актуальним є питання довіреності та порядок її оформлення. Для початку, потрібно чітко дати відповідь, що ж таке довіреність та для чого вона потрібна.

Згідно частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України, довіреність є письмовим документом, який видається для представництва інтересів перед третіми особами і в якому фіксуються повноваження по здійсненню угод або інших правомірних дій. Таким чином, на підставі уповноважена на здійснення визначених юридично значущих дій, – довіреним. Представництво за довіреністю відноситься до односторонніх угод і може виникати на підставі різних юридичних фактів, зокрема, на підставі договору (договір доручення) або акту органу юридичної особи (рішення загальних зборів учасників товариства тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу «форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин». Виходячи з положень законодавства України угоди можна укладати лише в двох формах: усній і письмовій. Однак, проаналізувавши юридичне визначення поняття довіреності, можна дійти до висновку про те, що повноваження довіреного повинні бути задокументовані, тобто зафіксовані тільки письмово. Свої особливості має довіреність, що посвідчується юридичною особою. Даний документ в обов’язковому порядку має містити підпис уповноваженої особи та відбиток печатки. Крім цього у законодавстві чітко зафіксовані випадки, коли довіреність повинна нотаріально посвідчуватися. Наприклад, дана форма довіреності необхідна у випадку представництва інтересів фізичної особи в судових органах.

Слід зауважити, що Законом України «Про нотаріат» дається визначення такому поняттю, як «довіреності, прирівняні до нотаріально посвідчених». Їх посвідчення можливе лише уповноваженими особами, перерахованими у статті 40 Закону України «Про нотаріат». Наприклад, довіреність може посвідчуватися головою або секретарем сільської ради.

Порядок видачі та посвідчення таких довіреностей регламентується ст. ст. 237-250, 1000-1010 Цивільного кодексу України, ст. ст. 40, 58 Закону України «Про нотаріат», Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419.
Разом з тим, є випадки коли нотаріальне посвідчення не потрібно: для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів та інших платежів, поштової кореспонденції (переказів, посилок тощо). Так, згідно частини 4 статті 245 Цивільного кодексу довіреність на здійснення таких дій може бути засвідчене посадовцем тієї організації, в якій навчається, працює або знаходиться на стаціонарному лікуванні довіритель, а також за місцем його реєстрації. Відповідно до вимог законодавства у довіреності повинні зазначатися:

• місце та дата її складання (підписання);
• прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи);
• місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника та особи, яку представляють.

Якщо довіреність видається на ім’я адвоката, то у ній має вказуватися статус адвоката, а також у випадку його членства в адвокатському об’єднанні зазначатися окремо про даний факт.Окрім цього, у законодавстві відсутня пряма вимога щодо зазначення паспортних даних сторін довіреності у її тексті. Окремої уваги заслуговує поняття «передоручення». Зокрема довіреність в порядку передоручення, нотаріально посвідчується лише після отримання основної довіреності. При цьому в даній довіреності має зазначатися право на передоручення, або представник за основною довіреністю надасть належні докази, що він вимушений до таких дій в інтересах охорони прав довірителя.

Щодо своєї дії, то довіреність, яка видана за передоручення, є чинною в межах строку дії основної довіреності. Слід звернути увагу на такий важливий елемент будь-якої довіреності як дата її складання (підписання). У випадку, коли такий реквізит буде відсутній, то відповідно до вимог законодавства України цей факт спричинить визнання її нечинною і відповідно не виникне жодних правових наслідків після її видачі. Щодо строку дії довіреності, то він може як зазначатися в її тексті, так і не вказуватися. У випадку відсутності вказівки на строк дії, довіреність є чинною до виникнення обставин, які припиняють представництво

Враховуючи вищевказане положення, у випадку відсутності строку дії в тексті основної довіреності нотаріус має право відмовити у посвідченні довіреності в порядку передоручення. Представництво за довіреністю може бути припинено з наступних підстав:

• у випадку закінчення строку довіреності;
• скасування довіреності особою, яка її видала;
• відмови представника від вчинення дій, передбачених довіреністю;
• припинення юридичної особи, яка видала довіреність або якій видана довіреність;
• смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
• смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

У разі смерті довірителя представник має право виконувати свої повноваження для вчинення дій, невиконання яких може викликати настання збитків.