Порядок виділення земель для розташування об'єктів національного природного парку
Нормативна база
- Земельний кодекс України (далі - ЗК України)
- Водний кодекс України
- Закон України “Про природно-заповідний фонд України”
- Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
- Закон України "Про охорону земель"
- Закон України "Про землеустрій"
Поняття земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
Землі природно-заповідного фонду
Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 43 ЗК України).
Відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” природно-заповідний фонд (далі – ПЗФ) становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
У зв’язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.
Склад земель природно-заповідного фонду
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 44 ЗК України).
Основними завданнями національних природних парків є: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів; проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи.
Використання земель природно-заповідного фонду
Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (ст. 45 ЗК України).
Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання
До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність. Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками. Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом (ст. 46 ЗК України).
Порядок створення національного природного парку та виділення земель для розташування його об'єктів
Національний природний парк створюється з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів певної території, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, забезпечення збереження водно-болотного угіддя міжнародного значення.
Ініціаторами створення парку може ініціативна група (ініціатива громадськості, науковців) на підставі наукового обґрунтування здійсненого на основі комплексного екологічного моніторингу, геоботанічних, зоогеографічних, ландшафтно-екологічних, гідроекологічних, лісотипологічних, агроекологічних принципів і підходів та власних досліджень. Наукове дослідження обов'язково здійснює наукова установа (наприклад Інститут агроекології та природокористування НААН). В ході дослідження однією із обов'язкових вимог є погодження меж майбутнього парку з територіальними громадами та виготовлення картографічного матеріалу.
Обґрунтування має містити відомості щодо місця розташування та площі парку, можливості для даного регіону щодо наповненості бюджету, можливості залучення коштів міжнародних організацій, іноземних грантів на розвиток і збереження національного природного парку, залучення інвесторів для розвитку рекреації в регіоні, наукової та еколого-освітньої діяльності в регіоні, основні вимоги до режиму використання території парку, взаємини людина-природа у разі створення природно-заповідного об’єкту: питання-відповіді з натури, розрахунок видатків на утримання території національного природного парку, проект штатного розпису та інші відомості, які повно і всебічно розкриють необхідність створення національного природного парку.
Далі наукова установа готує подання разом з науковим обґрунтуванням та направляє його до Адміністрації президента України. Після його розгляду в профільних комітетах, що буде тривати досить довгий період, президент видає Указ про створення національного природного парку, згідно якого створюється установа, яка буде відповідати за діяльність парку (утворення та забезпечення належного функціонування адміністрації національного природного парку), визначається регіон на території якого буде створено парк, його площа, вид земель із визначенням території вилучених земель у землекористувача чи без таких; надаються вказівки Кабінету міністрів із термінами виконання щодо забезпечення затвердження у встановленому порядку Положення про національний природний парк; вирішується питання щодо надання у постійне користування національному природному парку визначену в указі площу земель, у тому числі з вилученням у землекористувачів, а також розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, оформлення речових прав на земельні ділянки; розроблення і затвердження в установленому порядку Проекту організації території національного природного парку (Положення про Проект організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 06.07.2005 № 245 із змінами від 21.08.2014 року), охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів; вказівка передбачати під час підготовки проектів законів про Державний бюджет України на певні роки кошти, необхідні для функціонування національного природного парку.
Одразу після видання Указу президента про створення національного природного парку обласні державні адміністрації, на територіях яких створено парк, накладають охоронні зобов'язання згідно Закону України “Про природно-заповідний фонд України” з урахуванням вимог Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 25.02.2013 № 65.
Охоронним зобов'язанням оформляється передача під охорону території чи об'єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов'язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження
Надалі готується проект відводу земельної ділянки із обов'язковим погодженням із землекористувачами. В розумінні положень ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
