Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база:

Поняття планування та використання охорони земель

Земля є головним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави" ст.14 Конституції України

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

Об'єктами планування є, з одного боку, територія України, те­риторії адміністративно-територіальних утворень або їх частин чи окремі земельні ділянки, а з другого — діяльність фізичних і юри­дичних осіб, органів місцевого самоврядування та державних орга­нів щодо використання й охорони земель. Планування поширю­ється на всі землі нашої країни незалежно від їх цільового призна­чення і форм власності та здійснюється на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії ст.19 Земельний кодекс України:

  • землі сільськогосподарського призначення;
  • землі житлової та громадської забудови;
  • землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
  • землі оздоровчого призначення;
  • землі рекреаційного призначення;
  • землі історико-культурного призначення;
  • землі лісогосподарського призначення;
  • землі водного фонду;
  • землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Планування використання земель

Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони.

Використання земель – це вдосконалення розподілу земель відповідно до перспектив розвитку економіки, поліпшення організації території і визначення інших напрямів раціонального використання земель та їх охорони в цілому по державі, регіонах та інших адміністративних утвореннях.

Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.

Форми планування використання земель

Формами планування використання земель є:

  • розробка та затвердження програм використання земель (загальнодержавні, регіональні) ст.177,178 Земельний кодекс України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України. Правовою основою складання та затвердження загальнодержавних та регіональних програм використанняземел є норми ст. 85 і ст.116 Конституції України. ст.6 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.16-17 ЗУ " Про державні цільові програми"
  • природно-сільськогосподарське районування земель ст.179 Земельний кодекс України. Природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Воно є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.
  • зонування земель ст.180 Земельний кодекс України. Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

Поняття охорони земель

Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. ст.1 Закон України "Про охорону земель"

Охорона земель включає ст.164 Земельний кодекс України:

  • обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
  • захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
  • захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
  • збереження природних водно-болотних угідь;
  • попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
  • консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Порядок охорони земель встановлюється законом.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Правові_засади_планування_використання_та_охорони_земель_в_Україні&oldid=50587