Реквізиція майна та інших об'єктів права власності

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 16:58, 9 липня 2024, створена Maksym.halushko (обговорення | внесок) (Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Загальні положення

Під реквізицією (від лат. «requsitio» – вимога) варто розуміти примусове оплатне відчуження майна державою у власника за надзвичайних обставин на підставі та в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або без нього.

Мета реквізиції не припинити протиправну поведінку власника, а – усунення наслідків або запобігання наслідкам, що виникли або можуть виникнути через стихійне лихо, аварію, епідемію, епізоотію, воєнний або надзвичайний стан та за інших надзвичайних обставин. Можлива вона лише у випадках і порядку прямо встановлених законодавством України.

Умовами застосування реквізиції

  1. наявність закону, який регулює порядок її здійснення;
  2. надзвичайні обставини, які зумовлюють потребу відчуження майна;
  3. попереднє або наступне повне відшкодування вартості майна.

Частина друга статті 353 ЦК України встановлює виняткові випадки, коли можливе не попереднє, а наступне повне відшкодування вартості реквізованого майна. До них відносяться воєнний або надзвичайний стан, які повинні бути проголошені державою у встановленому законом порядку.

Майно, що було реквізовано, переходить у власність держави і передається у власність держави, або можливі ситуації, коли для запобігання означених обставин воно може бути знищеним. Порядок та умови вилучення майна у разі реквізиції повинні детально визначатися окремим законом. Оцінка реквізованого майна може бути оскаржена до суду, якщо вона не задовольняє власника. Крім того, попередній власник може вимагати відшкодування вартості майна не тільки грошима, а й іншим майном в тих випадках, коли це можливо (частина п'ята статті 353 ЦК України).

Порядки реквізиції майна

Існує кілька форм власності на майно (державна, комунальна, приватна).

Водночас надзвичайні обставини не завжди супроводжуються запровадженням спеціальних правових режимів. Саме тому можуть діяти різні порядки відчуження майна, які регулюються різними нормативно-правовими актами.

Загалом таких порядків можна виокремити чотири:

  • реквізиція земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, НЕ в умовах воєнного або надзвичайного стану;
  • реквізиція приватного майна, відмінного від земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, НЕ в умовах воєнного або надзвичайного стану;
  • реквізиція комунального майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану;
  • реквізиція майна, що перебуває у приватній власності, в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Наголошуємо, що інститут реквізиції зумовлений суспільною необхідністю.

Варто пам’ятати: ваше майно може сприяти збереженню життів людей та суверенітету України!

Способи реквізиції

Існують два способи реквізиції:

  1. із попереднім повним відшкодуванням (тобто до відчуження);
  2. із наступним повним відшкодуванням (тобто після відчуження).

Важливо! Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону №4765-VI, вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану відбувається без відшкодування вартості такого майна. Відтак, не слід плутати вилучення та відчуження майна. Вилучення майна стосується державних підприємств та господарських об’єднань. Реквізиція приватного майна без попереднього або наступного відшкодування його вартості не передбачена

Хто приймає рішення про примусове відчуження майна

Оскільки реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, вона відбувається в позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника обумовлений необхідністю швидкої реакції від органів державної влади на надзвичайні обставини.

Примусове відчуження майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування. Хоча ч. 1 ст. 4 Закону №4765-VI вимагає погоджувати рішення про реквізицію майна з з органом військового управління, визначеним Міністерством оборони України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, однак, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №4765-VI, у місцевостях, у місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження із зазначеними органами.

Який документ про примусове відчуження майна складають та які до нього вимоги

Про примусове відчуження майна складають акт. Реквізиція приватного майна призводить до виникнення права державної власності на нього, яке відбувається лише після підписання цього акта. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна виготовляють за єдиним зразком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 р. №998.

Вимоги до акта передбачені у ст. 7 Закону №4765-VI. Зокрема, у ньому наводять такі дані:

  • назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;
  • відомості про власника (власників) майна;
  • відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);
  • опис майна, достатній для його ідентифікації;
  • сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

До акта додають документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження, якщо інше не встановлено Законом №4765-VI

Хто підписує та отримує акт про примусове відчуження майна

Акт підписують власник майна або його законний представник і уповноважені особи військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення. Акт скріплюють печатками військового командування та/або зазначених органів. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручають під розписку особі, у якої відчужують або вилучають майно, або її уповноваженому представнику.

Чи можливе складання акта про примусове відчуження майна за відсутності власника (законного представника)

Так, така можливість передбачена у ч. 5 ст. 7 Закону №4765-VI. У разі відсутності особи, у якої відчужують або вилучають майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складають без її участі. В такому випадку власник майна або його законний представник має право ознайомитися з актом про примусове відчуження або вилучення майна.

Оцінка майна

Хто і яким чином оцінює майно?

Оцінку майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводять у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, насамперед Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, затверджених Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

До останніх можна віднести національні стандарти, затверджені постановами Кабінету Міністрів України (із подальшими змінами) від 10.09.2003 №1440, від 28.10.2004 №1442, від 29.11.2006 №1655, від 03.10.2007 №1185.

Оцінювати майно можуть:

суб'єкти оцінювальної діяльності – суб'єкти господарювання;

у разі неможливості залучити суб’єктів оцінювальної діяльності – органи державної влади або місцевого самоврядування за погодженням із власником майна (при цьому у разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно).

Оцінку, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна, можна оскаржити в суді (ч. 4 ст. 353 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 8 Закону №4765-VI).

Припинення права власності та процедура отримання компенсації

Право приватної власності припиняється з дати підписання акта. З неї, відповідно, виникає право державної власності на майно.

Хто має право на відшкодування (компенсацію) вартості майна?

Право на відшкодування (компенсацію) вартості майна мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких для потреб держави були відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, і, відповідно, правонаступники та спадкоємці цих суб’єктів.

Як отримати компенсацію за примусово відчужене майно

У разі попереднього повного відшкодування вартості реквізованого майна компенсацію здійснюють на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, проведеної у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження, до підписання акта.

Тобто алгоритм передбачає:

  1. Оцінку майна;
  2. Отримання документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки;
  3. Компенсацію вартості майна;
  4. Підписання акта про примусове відчуження майна.

Важливо! У випадку попереднього відшкодування акт про примусове відчуження майна підписують лише після отримання компенсації.

У разі наступного повного відшкодування вартості вартості реквізованого майна його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із:

  • заявою про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно (далі заява);
  • актом про примусове відчуження майна;
  • документом, що містить висновок про вартість майна.

У заяві зазначають такі відомості про заявника:

  • повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб);
  • місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
  • ідентифікаційний код (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають позначку в паспорті);
  • реквізити банківського рахунку.

Заяву розглядають протягом 10 робочих днів з дня її подання, за результатами чого оформлюють висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану (далі – висновок). У висновку, серед іншого, зазначають розмір компенсації, що підлягає виплаті. Складають його у 3 примірниках, перший з яких передають заявникові, другий – територіальному органу казначейства, а третій зберігають за місцем його оформлення.

У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця.

Коли виплачують компенсацію за примусово відчужене майно

У разі попереднього повного відшкодування вартості майна компенсація здійснюється за рахунок коштів державного бюджету до підписання акта.

У разі наступного повного відшкодування вартості майна компенсація здійснюється за рахунок коштів державного бюджету протягом 5 бюджетних періодів після скасування правового режиму воєнного стану у порядку черговості оформлення висновків.

Щодо можливості повернути реквізоване майно або отримати інше майно замість компенсації

Така можливість передбачена у ст. 12 Закону №4765-VI та ч. 5, 6 ст. 353 Цивільного кодексу України.

Колишній власник або уповноважена ним особа має право наполягати на поверненні майна:

  1. після скасування правового режиму воєнного стану;
  2. якщо майно, яке було примусово відчужене, збереглося;
  3. у судовому порядку.

Підставою для повернення майна у такому випадку є рішення суду, яке набрало законної сили. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Водночас особа зобов’язується повернути грошову суму, одержану в зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

Колишній власник примусово відчуженого майна може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

Вирішення спорів

Спори, пов'язані з виплатою наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правого режиму воєнного чи надзвичайного стану, вирішуються в судовому порядку.