Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

Нормативна база

• Сімейний кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Митний кодекс України
• Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”
• Закон України “Про дорожній рух”
• Закон України “Про мисливське господарство та полювання”
• Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу”
• Цивільний кодекс України
  

Визначення поняття неповнолітньої особи в законодавстві

Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14-ти до 18-ти років (ст. 6 Сімейного кодексу України).

Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення вчинені неповнолітніми

Абзацем 3 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” передбачено, що суди розглядають справи: щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення у віці від 16 до 18 років.
Частиною 2 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” визначено, що справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах дітей, крім випадків, передбачених законом.
Згідно статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років розглядаються виключно суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Загальні засади адміністративної відповідальності неповнолітніх

Відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі, - КУпАП) законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (надалі, - МК України).

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку (ст. 12 КУпАП).
Згідно ч. 2 ст. 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.

В відповідності до вимог установлених п. 2 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.

Отже, неповнолітня особа у віці від 14-ти до 16-ти років, - не може бути притягнута до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

В будь-якому разі, згідно п. 4 ч. 1 ст. 34 КУпАП - вчинення правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Відповідальність неповнолітніх на загальних підставах за вчинення певних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП

Частиною 2 ст. 13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від 16 до 18 років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 - 127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 185, 190 - 195 КУпАП, - вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24¹ КУпАП (п.п. 3 п. 3 зазначеної Консультації).