Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
Нормативна база
- Сімейний кодекс України
- Кодекс України про адміністративні правопорушення
- Митний кодекс України
- Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”
- Закон України “Про дорожній рух”
- Закон України “Про мисливське господарство та полювання”
- Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу”
- Цивільний кодекс України
Визначення поняття неповнолітньої особи в законодавстві
Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14-ти до 18-ти років (ст. 6 Сімейного кодексу України).
Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення вчинені неповнолітніми
Абзацем 3 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” передбачено, що суди розглядають справи: щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення у віці від 16 до 18 років.
Частиною 2 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” визначено, що справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах дітей, крім випадків, передбачених законом.
Згідно статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років розглядаються виключно суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).