Ввезення та оподаткування медичного обладнання

Нормативна база

• Митний кодекс України
• Податковий кодекс України
• Кодекс адміністративного судочинства України
• Закон України "Про Митний тариф України"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності"
• Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами"

Добровільний порядок

Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:

• ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
• ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності

Відповідно до ст. 370 Митного кодексу України до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться:
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 Митного кодексу України)
2.одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 Митного кодексу України).
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, а також від подання проведення заходів офіційного контролю, визначених статтею 319 Митного кодексу України (ч. 1 ст. 369 Митного кодексу України).

Куди звернутися

Відповідно до ч. 5 ст. 365 Митного кодексу України митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України.
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 Митного кодексу України).

Вартiсть

Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.

Перелiк та зразки необхiдних документiв

У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1).
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431.

Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу)

Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 Кодексу веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552.
Відповідно до ст. 194 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
Відповідно до вимог ст. 319 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю.
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від 24.10.2018 № 960 "Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)".
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ст. 335 Митного кодексу України.
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи.

Куди звернутись

Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України.
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 МКУ).

Вартість

При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 Митного кодексу України за ставками, встановленими Законом України "Про Митний тариф України".
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України встановлено ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з:

• постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
• постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
  

Відповідно до абзаців 3,4 пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:

• лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. При цьому до таких товарів із заходів нетарифного регулювання зовнішньої економічної діяльності, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволів на ввезення лікарських засобів та медичних виробів, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
• лікарські засоби та медичні вироби без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5-2 розділу ХХІ Митного кодексу України тимчасово, на період дії воєнного стану, звільняються від оподаткування ввізним митом медичні вироби, на які Кабінетом Міністрів України встановлено фіксовані ціни у розумінні Закону України "Про ціни та ціноутворення".

Відповідно до пункту 72 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу.

Від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”.
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цих пунктів, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства.
Крім того, статтею 247 Митного кодексу України встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів".

Позасудовий порядок

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 Митного кодексу України.
Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:

1. випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
2. оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (частини третя та п’ята ст. 24 МКУ).

Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 Митного кодексу України скарга до митного органу вищого рівня складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою.
Передбачено два способи подачі скарги:

1. у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;
2. в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

Скарга має відповідати вимогам до форми та змісту:

1. найменування митного органу, до якого подається скарга;
2. контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;
3. інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;
4. вимоги особи, яка подає скаргу;
5. дату складення скарги;
6. поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
7. перелік документів, що додаються до скарги.

Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання. Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
За потреби до скарги додаються належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу.
У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 Податкового кодексу України).
  Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062.
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916).

Процедуру та строки оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 Митного кодексу України., а податкових повідомлень-рішень - ст. 56 Податкового кодексу України.

Куди звернутись

• Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
• Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
• Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судовий порядок

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Якщо рішення, дії або бездіяльність органу доходів і зборів або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

Куди звернутись

Відповідно до ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Всі інші адміністративні справи підсудні Окружним адміністративним судам. Територіальна підсудність таких адміністративних справ визначена за місцезнаходженням відповідача.

Вартість

Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.