Стягнення матеріальної шкоди власниками транспортних засобів з балансоутримувача автошляхів, спричиненої в результаті ДТП
Нормативна база
- Цивільний кодекс України
- Кодекс України про адміністративні правопорушення
- Закон України "Про автомобільні дороги"
- Закон України "Про дорожній рух"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони»
Підстави для стягнення матеріальної шкоди
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв’язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов’язковою для прийняття рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. При розгляді справи в суді саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відповідач по справі повинен буде довести, що в його діях або в діях його працівників немає вини у заподіянні шкоди.
Неправомірність поведінки особи
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або неправомірній поведінці (діях чи бездіяльності). Протиправною вважається поведінка, яка порушує норми права, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Законом України «Про автомобільні дороги» визначено:
- автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів (ст. 1);
- орган, що здійснюють управління відповідними автомобільними дорогами несе обов’язки щодо організації будівництва, реконструкції, ремонту та їх утримання відповідно до державних будівельних норм і стандартів, здійснення контролю за станом автомобільних доріг, виявлення аварійно-небезпечних місць, забезпечення проведення обов’язкових аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг, що належать до сфери його управління та несуть відповідальність за відшкодування збитків користувачам доріг, що виникли через їх незадовільний стан (ст. 11, 13, 19, 21, 24, 26).
Статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху в тому числі належить:
- розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;
- забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;
- забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;
- термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
- проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
- виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод;
- впровадження на аварійно-небезпечних ділянках та місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху;
- своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;
- організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
- компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів$
- вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;
- влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу;
- розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв'язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги;
- забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху;
- передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам;
- визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;
- проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше;
- передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства;
- визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів;
- участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом;
- організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища;
- обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання.
Стаття 24 вищезазначеного Закону встановлює основні вимоги до діяльності власників доріг, вулиць та залізничних переїздів, серед яких - відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні; здійснення заходів щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.
Також, даним Законом передбачено право водіїв, як учасників дорожнього руху на безпечні умови дорожнього руху та на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху ( ст. 14,16).
Обов’язки власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів щодо постійного контролю експлуатаційного стану автомобільних доріг та негайного усунення виявлених пошкоджень чи інших перешкод в дорожньому рухі, аналізу стану аварійності доріг, виявлення аварійно-небезпечних ділянок, здійснення заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов скоєння дорожньо-транспортних пригод та відшкодування матеріальної шкоди власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг також встановлені п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охороною, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 30.03.1994 року №198.
Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг встановлює ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» і відповідно до якого автомобільні дороги повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.
Не виконання всіх вищезазначених обов’язків з боку власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів і свідчить про неправомірність їх поведінки.
Матеріальна шкода та її розмір
При зверненні до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди з балансоутримувача автошляхів, спричиненої в результаті ДТП через неякісне дорожнє покриття необхідним є надання доказів факту заподіяння шкоди саме неналежним станом доріг, а також розміру завданої шкоди.
Тому важливо при оформленні ДТП зафіксувати всі механічні ушкодження, які були спричиненні автомобілю в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди.
Поліція повинна скласти протокол огляду технічного стану автотранспорту та відобразити в ньому всі механічні пошкодження автомобіля. Вимагайте в інспектора виклику на місце ДТП представника власника дороги. Він має виїхати на місце ДТП і поставити свій підпис на схемі. Та вимагайте складення та підпису з його боку акту огляду автомобіля. Якщо за штатним розкладом обов'язок стежити за дорогою лежить саме на ньому, бажано вимагати, щоб він тут же написав пояснення. Також можливо провести дане фіксування за допомогою фото або відео зйомки.
Розмір матеріальної шкоди визначається за результатами автотоварознавчої експертизи. Для участі у проведенні автотоварознавчої експертизи також можна запросити представника власника автомобільної дороги або уповноваженого ним органу. За результатами експертизи експерт робить висновок, щодо розміру матеріальної шкоди спричиненої в результаті механічного пошкодження автомобіля.
Всі документи, які підтверджують витрати особи у зв’язку зі скоєнним ДТП слід зберегти та надати в подальшому суду, як докази підтвердження матеріальної шкоди. Крім реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи в суді або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі до стягнення в суді також можливо пред’явити витрати за проведення оцінки вартості майнової шкоди, заподіяної транспортному засобу та витрати на проведення автотоварозначнавчого дослідження, витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП, витрати на виклик представників власника автомобільної дороги або уповноваженого ним органу для забезпечення їх участі у проведенні автотоварознавчоого дослідження (в платіжних документах повинно бути зазначене призначення платежу та дані в якості платника – особи, яка буде звертатися до суду з відповідним позовом).
Вина заподіювача шкоди
Згідно з п.1.5. Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку або перешкоду для руху, загрожувати життю та здоров’ю.
Статтею 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт. Притягнення посадових осіб підприємств відповідальних за утримання автомобільних доріг до адміністративної відповідальності за вищезазначеною статтею є підтвердженням вини в спричиненні матеріальної шкоди. Якщо ж відповідальний за ділянку дороги не приїхав на місце ДТП, а інспектор поліції відмовляється складати протокол проти організації, яка відповідає за стан дороги, потрібно дізнатися у нього ПІБ начальника підрозділу, в якому цей інспектор працює, і назву підрозділу. Після – скласти заяву на цей підрозділ з проханням ініціювати адміністративну справу проти посадових осіб організації, відповідальної за стан дороги. Крім самої постанови вина також може бути доведена іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення(у випадку закриття провадження по справі) або матеріалами ДТП. Слід також зазначити що відповідно до цивільного кодексу саме відповідач по справі повинен буде довести, що в його діях або в діях його працівників немає вини у заподіянні шкоди.
Причинний зв’язок між неправомірною поведінкою і заподіяною шкодою
Власник пошкодженого транспортного засобу повинен довести, що відсутність на зазначеній ділянці дороги ремонтних робіт, перебування дороги в неналежному стані й невідповідність дороги вимогам безпеки руху, відсутність огороджуючих елементів – є прямою причиною дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль отримав перелічені механічні пошкодження.
Такими доказами перш за все є матеріали оформлення ДТП, матеріали справи про адміністративне правопорушення, в яких зафіксована причина ДТП – протиправність дій посадових осіб утримувача автомобільної дороги, самі механічні ушкодження, які отримав автомобіль в результаті ДТП. Також в якості доказів пред’являються висновок авто експертизи, фотодокази та письмові покази свідків.
Після позитивного (для власника транспортного засобу) рішення суду та набрання ним чинності в суді слід отримати виконавчий лист та разом з заявою про примусове виконання рішення суду пред’явити його до виконання до Державної виконавчої служби.
Рішення судів: по справам № 192/2529/16-ц; 137/1428/16-ц;369/4095/16-ц.