Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
Нормативна база
- Конституція України
- Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
- Кримінальний кодекс України
- Кримінальний процесуальний кодекс України
- Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування""
Загальні положення
Статтею 92 Кримінального кодексу України визначено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:
- які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;
- які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;
- які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Види примусових заходів медичного характеру
| Захід медичного характеру | Суб'єкти застосування |
|---|---|
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку | Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу |
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом | Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку |
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом | Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду |
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом | Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду |
Якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом (ч. 6 ст. 94 КК України).
Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.
У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою.
Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
У разі, якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 Кримінального процесуального кодексу України.
Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:
1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:
1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).
Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 Кримінального процесуального кодексу України.
Приклад судової практики: ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18 щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним кодексом України, з урахуванням положень глави 39 Кримінального процесуального кодексу України.
Досудове розслідування щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним кодексом України. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:
1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;
2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;
3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;
4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;
5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;
6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.
7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення (стаття 505 Кримінального процесуального кодексу України).
Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:
Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 Кримінального процесуального кодексу України).
Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру має відповідати вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.
Порядок здійснення судового розгляду
Судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами Кримінального процесуального кодексу України. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з’ясовує такі питання:
1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;
2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;
3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;
4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Приклад судової практики: ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18 щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу, або за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі.
До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.
Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.
Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.
Приклади судової практики:
- Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22 щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
- Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22 щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
- Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року про скасування примусових заходів медичного характеру.
Порядок оскарження
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.
Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.
В апеляційній скарзі зазначаються:
1. Найменування суду апеляційної інстанції;
2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
6. Перелік матеріалів, які додаються.
Приклади судової практики:
Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21 за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
