Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 12:42, 6 жовтня 2017, створена Admin (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://www.president.gov.ua/documents/constitution Конституція України] * [http://zakon2.rada.gov.ua/l...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Терміни

Корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Корупція - використання посадовою особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в ст. З Закону України «Про запобігання корупції» або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

Неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Причини звернення

Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена адміністративна відповідальність за наступні правопорушення, пов’язані з корупцією:

  • - порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172-4);
  • - порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 172-5);
  • - порушення вимог фінансового контролю (стаття 172-6);
  • - порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 172-7);
  • - незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень (стаття 172-8);
  • - невжиття заходів щодо протидії корупції (статті 172-9, 172-9-1);
  • - невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції (стаття 188-46).

Відповідно до Кримінального кодексу України корупційними злочинами вважаються:

  • - нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (стаття 210);
  • - підкуп працівника підприємства, установи чи організації (стаття 354);
  • - зловживання владою або службовим становищем (стаття 364);
  • - зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 364-1);
  • - зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (стаття 365-2);
  • - декларування недостовірної інформації (стаття 366-1);
  • - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368);
  • - незаконне збагачення (стаття 368-2);
  • - підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 368-3);
  • - підкуп особи, яка надає публічні послуги (стаття 368-4);
  • - пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369);
  • - зловживання впливом (стаття 369-2);
  • - провокація підкупу (стаття 370).

Крім того, до корупційних злочинів належать наступні злочини, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем:

- привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191);

- викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (стаття 357).

Кому повідомляти?

Органи прокуратури – зокрема, органи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (спочатку треба звертатися до територіальних філій Спеціалізованої прокуратури)

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)

Служба безпеки України (СБУ)

Увага! До прокуратури, органів внутрішніх справ, СБУ, НАБУ треба звертатися, коли відомі факти корупційних злочинів або адміністративних правопорушень.

Інші органи та організації, яким можна повідомити про факти корупції

1. Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади.

До зазначених підрозділів слід звертатись у випадку, якщо корупційне правопорушення стосується посадових чи службових осіб, які працюють у органах влади.

2. Керівники підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств.

В даному випадку слід звернути увагу, що дієвість таких повідомлень може буде досить низькою. Рекомендується паралельно звертатись і до правоохоронних органів.

3. Громадські організації, що спеціалізуються на виявленні та протидії корупції, та журналісти-розслідувачі.

У випадку, якщо ви володієте інформацією щодо фактів корупційних правопорушень, ви маєте можливість повідомити про це у письмовій формі чи електронним листом громадським організаціям, які спеціалізуються саме на розслідуванні корупційних правопорушень, або журналістам-розслідувачам.

Переваги:

  • такі організації і журналісти мають напрацьований досвід супроводження та адвокатування корупційних справ
  • напрацьовані контакти з правоохоронними органами
  • централізація інформації щодо корупційних правопорушень
  • об’єднання зусиль та  активна громадська позиція

Ризики: громадські організації і журналісти не наділені каральними функціями, тому необхідно все одно звертатись до правоохоронних органів, а також контролювати хід просування вашої заяви.

Як звертатись?

Звернутись необхідно у письмовій формі. У заяві необхідно викласти у довільній формі всі відомі Вам факти корупційного порушення, можна прикласти докази, якщо вони є. Фактами, що вказують на наявність корупційного правопорушення, можуть бути документи, що підтверджують витрачання коштів, посилання на журналістські розслідування у пресі, аудіо- чи відеозаписи, Ваші власні розслідування тощо.

Також слід зазначити Ваше прохання чи вимоги. Заява повинна містити прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, контактні дані.

Також можна звернутись і в усній формі (при особистому прийомі чи по телефону). Однак, слід пам’ятати, що Ваше звернення повинно бути зафіксовано із зазначенням Вашого ПІБ та адреси проживання.

Однак, зараз все більше з’являється можливостей звертатись з повідомленням про корупційні злочини і анонімно. З’являються телефони довіри та електронні скриньки на сайтах правоохоронних органів.

Кожен орган має свої контакти та телефони довіри, зателефонувавши на які, Ви можете залишити інформацію про відомі Вам факти корупції.

  • Телефони довіри у Генеральній прокуратурі України та її територіальних органах.
  • Номери "телефонів довіри" Служби безпеки України
  • Безкоштовна телефонна лінія Національного антикорупційного бюро України:  0-800-503-200 
  • Гарячі телефонні лінії, куди можна поскаржитись про корупцію.

Захист прав викривачів

Викривач - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві". Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом. Національне агентство, а також інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування забезпечують умови для повідомлень їх працівниками про порушення вимог цього Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку. Повідомлення про порушення вимог цього Закону може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно). Анонімне повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Термір розгляду звернення

Анонімне повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає перевірці у термін не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.