Допомога засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 11:47, 20 квітня 2023, створена Olesia.pyrkovska (обговорення | внесок) (оновлено нормативну базу, актуальну для висвітлення даного питання)

Нормативна база

Надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні

Уповноважений орган з питань пробації спільно з адміністрацією установи виконання покарань не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк організовує здійснення заходів щодо сприяння засудженим, які готуються до звільнення, у:

  • визначенні місця проживання після звільнення,
  • влаштуванні до спеціалізованих установ для звільнених,
  • госпіталізації до закладів охорони здоров’я (за потреби),
  • працевлаштуванні після звільнення працездатних осіб.

В установах виконання покарань організовуються курси підготовки засуджених до звільнення.

Особи з інвалідністю першої та другої груп, а також особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", у разі потреби, за їхньою згодою направляються у будинки осіб з інвалідністю і престарілих.

Неповнолітні, які позбавлені батьківського піклування, у необхідних випадках направляються службами у справах дітей до шкіл-інтернатів або над ними встановлюється опіка чи піклування.

Заходи щодо соціального патронажу осіб, звільнених від покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, визначаються Законом України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк", а порядок взаємодії суб’єктів соціального патронажу - Міністерством соціальної політики України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством юстиції України.

Надання допомоги особам, звільненим із місць відбування покарання

Відповідно до статті 157 Кримінально-виконавчого кодексу України:

  • Особи, які звільнені від відбування покарання, забезпечуються безплатним проїздом до місця проживання або роботи в межах України.
  • У разі відсутності необхідного за сезоном одягу, взуття і коштів на їх придбання особи, звільнені від відбування покарання, забезпечуються одягом і взуттям безоплатно.

Зверніть увагу! Одноразова грошова допомога надається за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Міністерством юстиції України

  • Особи, які звільнені від відбування покарання і потребують за станом здоров'я постійного догляду, а також неповнолітні направляються до місця проживання в супроводі родичів або працівника колонії.

Праця засуджених

Засуджені до позбавлення волі мають право працювати:

  • на добровільній основі;
  • на підставі договору цивільно-правового характеру;
  • трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг.

Трудові договори та договори цивільно - процесуального характеру погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов’язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.
Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов’язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

Категорія засуджених Особливі умови
Засуджені, які мають заборгованість за виконавчими документами До погашення заборгованості в місцях і на роботах,які визначаються адміністрацією
Засуджені, які досягли пенсійного віку За їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії колонії
Інваліди І та ІІ груп
Хворі на активну форму туберкульозу
Жінки з вагітністю понад чотири місяці
Жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях

Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт:
→ з благоустрою колоній і прилеглих до них територій;
→ поліпшення житлово-побутових умов засуджених;
→ до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством.


В неробочий час, без оплати праці, не більш як на дві години на день в порядку черговості засуджені відповідно до частини п’ятої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України залучаються:

→ до робіт з благоустрою житлових та виробничих зон місць позбавлення волі, прилеглих територій;
→ поліпшення житлово-побутових умов засуджених;
→ допоміжних робіт із забезпечення установ продовольством.

Умови праці

  1. Робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю.
  2. Місце та вид роботи, час початку та закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії.
  3. Засуджені звільняються від роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством про працю.
  4. Порядок поведінки засуджених на виробничих об’єктах, який передбачає прибуття їх до місця роботи тільки строєм, наявність на об’єктах, проведення їм інструктажу начальниками цехів або майстрами, порядок приймання та здавання робочих місць, підбиття підсумків роботи, інші питання встановлюються начальником установи виконання покарань та особисто виробничим персоналом з урахуванням місцевих умов.
  5. На виробничих об’єктах установи виконання покарань засудженим забороняється тримати продукти харчування, посуд, настільні ігри, спортивний одяг, телевізійні приймачі та радіоприймачі (за винятком випадків, якщо робота пов’язана з їх ремонтом), споруджувати різні будови (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення тощо), користуватися точильним обладнанням та інструментом для власних потреб.

Залучення до суспільно корисної праці

У виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах та дільницях соціальної реабілітації (адаптації) засуджені відповідно до частини першої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України залучаються до праці:

  • на власному виробництві;
  • на договірній основі - на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності, у тому числі за межами адміністративного району установи виконання покарань, з письмового дозволу начальника міжрегіонального управління за умови забезпечення постійного нагляду за ними та щоденного повернення до житлової зони.

У виняткових випадках з метою працевлаштування осіб, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрах, за неможливості щоденного повернення засуджених до установи виконання покарань або якщо тривалість дороги до місця роботи перевищує одну годину, з дозволу начальника міжрегіонального управління допускається проживання цих засуджених у місцях їх роботи у спеціально обладнаних гуртожитках поза територією житлових зон установ виконання покарань за умови забезпечення надійного нагляду за ними та створення належних комунально-побутових умов.

Заборона використання праці засуджених

Забороняється використовувати працю засуджених:

  • на всіх роботах і посадах у міжрегіональних управліннях, адміністративних будівлях, у яких розміщується персонал з охорони установ виконання покарань, у розплідниках службових собак;
  • у приміщеннях, де розміщені зброя, спеціальні засоби, система сигналізації для попередження втеч, система контролю доступом, службова документація;
  • на роботах, пов’язаних з устаткуванням для розмноження документів, радіотелеграфною та телефонною технікою (за винятком лінійних монтерів у присутності представників адміністрації установи виконання покарань);
  • на посадах продавців, бухгалтерів-операціоністів, касирів, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників;
  • на роботах, пов’язаних з обліком, зберіганням та видачею медикаментів, а також вибухових та отруйних речовин;
  • як фотографів (крім засуджених до обмеження волі), зубопротезистів, водіїв легкових та оперативних автомобілів i мотоциклістів;
  • на посадах з підпорядкуванням їм вільнонайманих працівників;
  • на роботах, пов’язаних з обслуговуванням та ремонтом технічних засобів охорони і нагляду;
  • на роботах, пов’язаних з наданням медичної допомоги.

Оплата праці засуджених

Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості.
Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як п’ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.
Засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як двадцять п’ять відсотків загальної суми заробітку.
Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, відшкодовують витрати на їх утримання, крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу.
Порядок відшкодування вартості витрат на утримання засуджених у виправних колоніях встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відшкодування засудженими витрат, що належить до власних надходжень виправних колоній, здійснюється після відрахування податку на доходи фізичних осіб і аліментів.
Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами здійснюється у порядку, встановленому законом.

Матеріально-побутове забезпечення засуджених

У холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань підтримується на рівні не нижче плюс 18 °C.
Засуджені забезпечуються:

  • триразовим гарячим харчуванням;
  • одягом встановленого законодавством зразка (у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації засуджені можуть носити одяг цивільного зразка);
  • натільною білизною та взуттям;
  • постільними речами.

Верхній одяг засуджених до довічного позбавлення волі відрізняється за кольором від одягу інших засуджених.
У разі відсутності в установі одягу встановленого законодавством зразка засудженому тимчасово дозволяється користуватися власним одягом, придбаним у крамниці установи виконання покарань або отриманим від родичів.
Ремонт одягу та взуття засуджених проводиться в майстернях установ виконання покарань.
Комунально-побутові послуги надаються безоплатно:

  • особам з інвалідністю першої та другої групи;
  • жінкам з вагітністю понад чотири місяці;
  • непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях;
  • непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам понад п’ятдесят п’ять років (якщо вони не одержують пенсії);
  • особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу.

Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються безоплатно.
В установах виконання покарань, у яких тримаються особи з інвалідністю та похилого віку, адміністрацією цих установ створюються умови для задоволення особливих потреб таких засуджених. У разі необхідності будівлі та приміщення установ виконання покарань обладнуються відповідними конструкційними елементами (поручні, пандуси, сходові підйомники тощо).
В установах виконання покарань засудженим надаються платні послуги:

  • фотографування;
  • прокат кіно- та відеофільмів;
  • додаткові медичні послуги;
  • ремонт годинників, електробритв та інший дрібний ремонт предметів і речей, які дозволені до використання;
  • лазне-пральні;
  • інші послуги.

Забезпечення осіб у виправних центрах
Засуджені, які тримаються у виправних центрах, продукти харчування, одяг, взуття, білизну і предмети першої потреби придбавають за власні кошти.
Комунально-побутові та інші послуги оплачуються ними на загальних підставах.
Особам, які не працюють у зв’язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за рахунок виправного центру.

Порядок придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби та надання їм додаткових послуг

Засудженим дозволяється придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби без обмеження їх обсягу.
Для придбання засудженими продуктів харчування i предметів першої потреби в установах організовуються крамниці, які працюють щодня, крім вихідних та святкових днів. При цьому адміністрація установи виконання покарань забезпечує, щоб кожний засуджений мав змогу відвідати крамницю не менше трьох разів на місяць згідно з графіком у час, відведений розпорядком дня.
Асортимент продуктів харчування та предметів першої потреби, що дозволені для придбання засудженим, визначений переліком.
Осіб, які тримаються у ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки, дільницях посиленого контролю та слідчих ізоляторах, засуджених до довічного позбавлення волі та арешту, виводити для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби забороняється.
Для таких осіб придбання продуктів харчування і предметів першої потреби здійснює начальник відділення або особа, яка виконує його обов’язки, за заявою засудженого. З цією метою кожному засудженому, який має право на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, видається для заповнення бланк заяви за формою.
Придбаний товар видається засудженому під його підпис на заяві.
При вибутті до іншої установи виконання покарань засудженому дозволяється брати з собою речі, продукти харчування та предмети першої потреби, придбані ним у законному порядку. Загальна вага предметів і речей, які перевозить засуджений, не повинна перевищувати 50 кг. Зайві речі здаються на склад установи виконання покарань і за письмовим дорученням засудженого видаються його близьким родичам, іншим особам або йому особисто після звільнення з установи.
Засуджені, які тримаються у виправному центрі, виправній колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації, можуть придбавати товари як у крамниці установи виконання покарань, так і в цивільній мережі роздрібної торгівлі в межах населеного пункту розташування установи за умови забезпечення нагляду за їх поведінкою.
Засуджені за бажанням можуть за рахунок власних коштів користуватися послугами установ та підприємств комунально-побутового обслуговування за місцем розташування установи виконання покарань, зокрема:

  • пошиття одягу та взуття цивільного зразка, їх ремонт, чищення одягу;
  • ремонт побутової техніки та годинників, що належать засудженим;
  • фото-, відеозйомка (під контролем адміністрації установи виконання покарань);
  • інші послуги з дозволу адміністрації установи виконання покарань.

Засуджені можуть сплачувати за своє заочне (дистанційне) навчання.
Додаткові послуги сплачуються засудженим за рахунок власних коштів та надаються на підставі його заяви на ім’я начальника установи виконання покарань.
Для надання додаткових послуг адміністрація установи виконання покарань може запрошувати відповідних фахівців.
Оплата додаткових послуг здійснюється шляхом переказу грошей з особового рахунку засудженого відповідному підприємству, установі, організації або спеціалісту, які їх надали, у сумі, зазначеній у заяві засудженого.
При надходженні до засудженого листа з Європейського суду з прав людини про необхідність надання копій документів, що містяться в особовій справі засудженого або є в розпорядженні адміністрації установи виконання покарань, такі копії надаються адміністрацією установи виконання покарань засудженому безкоштовно і не пізніше п’яти робочих днів з дня подання ним письмової заяви начальнику установи виконання покарань.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Допомога_засудженим_у_трудовому_і_побутовому_влаштуванні&oldid=42617