Відповідальність за виготовлення, збут та носіння холодної зброї

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України

• Положення про дозвільну систему, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576

• Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622

Визначення термінів - носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, збут

Всі вони характеризуються незаконністю, тобто здійснюються без відповідного дозволу.

Носіння	Переміщення чи транспортування зброї безпосередньо при собі: в руках, одязі, сумці, транспортному засобі тощо.
Виготовлення	Дії, результатом яких є створення предметів, які набувають відповідних характерних властивостей холодної зброї.
Ремонт	Відновлення характерних властивостей зброї шляхом усунення пошкоджень, поломок, дефектів, заміни непридатних частин чи механізмів, внаслідок якого такі предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням.
Збут	Передачі зброї іншій особі на безоплатній чи платній основі: шляхом дарування, обміну, продажу тощо.
Зберігання	Слід звернути увагу, що кримінальної відповідальності за зберігання холодної зброї не передбачено. Тобто, для прикладу зберігання вдома ножа, який відноситься до холодної зброї, – не є протиправним і не тягне за собою покарання.
Придбання	До придбання належать дії як: полягають в сплатному чи безоплатному набутті відповідних предметів будь яким способом - купівлі, обміну, одержання як плати за виконану роботу чи надані послуги, привласнення знайденого одержання в подарунок чи як відшкодування боргу тощо.
Передача	Передача - це безоплатно надання відповідних предметів іншим особам які не мають права на їх придбання (дарування, надання у тимчасове користування).

Поняття кримінальної відповідальності

В Кримінальному кодексі України це поняття не розкривається. В теорії кримінального права його трактують по-різному. Кримінальна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, яка полягає в обмеженні прав та свобод особи у разі вчинення нею злочину та його доведеність, визначає тяжкість і ступінь відповідальності, встановленої нормами Кримінального кодексу.

Види кримінальної відповідальності

Кримінальна відповідальність є двох видів: позитивна та негативна

Позитивна кримінальна відповідальність Позитивна кримінальна відповідальність - це обов'язок особи, покладений на неї КК, не вчиняти злочинів. Виникає позитивна кримінальна відповідальність із набранням чинності КК.

Об'єктивні ознаки позитивної кримінальної відповідальності До об'єктивних ознак позитивної кримінальної відповідальності відносимо: наявність кримінально-правових встановлень, які містяться в статтях КК та забороняють вчиняти певні діяння (злочини) або надають особі право на певну поведінку, наприклад, на затримання особи, що вчинила злочин. Суб'єктивні ознаки позитивної кримінальної відповідальності До суб'єктивних ознак позитивної кримінальної відповідальності відносимо обов'язок особи вести себе відповідно вимогам КК, тобто не порушувати його встановлення. Не вчинення особою злочину означає реалізацію позитивної кримінальної відповідальності.

Негативна кримінальна відповідальність Негативна кримінальна відповідальність - це обов'язок особи бути відповідальною за вчинений нею злочин і перетерпіти передбачені законом заходи реагування. Виникає негативна кримінальна відповідальність із моменту вчинення особою злочину.

Об'єктивні ознаки негативної кримінальної відповідальності До об'єктивних ознак негативної кримінальної відповідальності віднесемо такі: наявність кримінально-правової заборони не вчиняти злочин; наявність в діянні особи складу злочину; перетерпіння особою заходів, передбачених КК. Суб'єктивні ознаки негативної кримінальної відповідальності До суб'єктивних ознак негативної кримінальної відповідальності віднесемо наступні: обов'язок особи, в діянні якої є склад злочину, зазнати на собі заходів, передбачених КК. Завершується негативна (ретроспективна) кримінальна відповідальність у повному своєму розвитку фактом погашення або зняття судимості за вчинений злочин. Наприклад, фактом звільнення особи від кримінальної відповідальності, в нашому випадку це добровільна здача органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

Відповідальність фізичної особи

Незаконне поводження з кинджалами, фінськими ножами, кастетами чи іншою холодною зброєю

Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу (ч.2 ст. 263 КК України)- караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Не підлягає кримінальній відповідальності за вчинення дій, передбачених частиною другою статті 263 КК України, особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

За яку холодну зброю передбачена кримінальна відповідальність?

Кримінальна відповідальність настає згідно з ч.2 ст.263 КК за незаконний обіг таких предметів:

1. кинджали;
2. фінські ножі;
3. кастети;
4. інша холодна зброя (пристрої та предмети, конструктивно призначені для ураження живої чи іншої цілі за допомогою м’язової сили людини чи механічного пристрою; предмети, які справляють колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект. Наприклад, багнет, шабля, меч, спис, стилет, ніж, лук, арбалет, нунчаку, булава, бойова сокира тощо).

Важливим моментом є те, що кримінальна відповідальність може наступати лише тоді, коли вилучені зброя, бойові припаси, вибухові речовини чи вибухові пристрої є придатними до використання за цільовим призначенням.

Питання чи є зазначені вище предмети виготовленими промисловим, серійним способом, або є саморобними чи переробленим, не впливає на факт наявності складу злочину. Необхідно мати на увазі, що визначення факту того, що певний предмет є вогнепальною чи холодною зброєю, бойовим припасом, вибуховою речовиною чи вибуховим пристроєм в конкретних випадках здійснюється на підставі висновку експерта. Під час кримінального провадження для вирішення цього питання має бути обов’язково призначена та проведена криміналістична експертиза.

Під час вирішення питання законності дій, пов’язаних з обігом зброї, необхідно керуватися відповідними нормативно-правовими актами, зокрема:
- Положенням про дозвільну систему;

- Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом МВС України від 21.08.1998 р. № 622.

Постановою ВСУ № 3 від 26.04.2002 року “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами” визначено, що до холодної зброї належать предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючоріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нунчаку, кастет тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомогою м’язової сили людини або дії механічного пристрою.

Звільнення від кримінальної відповідальності

Не підлягає кримінальній відповідальності за вчинення дій, передбачених частиною другою статті 263 КК України, особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

При цьому добровільним здавання є тоді коли воно вчинене за власною волею незалежно від мотивів однак не в зв'язку з тим, що органами влади виявлено факт зберігання відповідних предметів. Потрібно також щоб особа здала всю наявну у неї зброю та інші предмети щодо яких вчинялися незаконні дії.

Об'єктом злочину є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв. Загально небезпечні предмети при їх неконтрольованому поширенні становлять підвищену загрозу для суспільства. Тому встановлені спеціальні правила поводження зі зброєю, боєприпасами, вибухівкою, визначено, з якими з цих предметів громадяни взагалі не вправі вчиняти будь-яких дій, а які дії можна виконувати на підставі спеціального дозволу.
Предметом злочину можуть бути:

1. вогнепальна зброя (крім гладко-ствольної мисливської);
2. бойові припаси;
3. вибухові речовини;
4. вибухові пристрої (ч. 1 ст. 263);
5. холодна зброя (кинджали, фінські ножі, кастети) (ч. 2 ст. 263).

Добровільна здача зброї

Державно компетентними органами, з метою виведення зброї, боєприпасів, вибухівки та спеціальних засобів з незаконного обігу щорічно проводиться місячник добровільної здачі зброї.

Про це повідомляється у прес-службі головного управління Національної поліції.

Якщо у вказаний термін добровільно здати мисливську вогнепальну, холодну, газову зброю, то в подальшому після оформлення відповідних документів можна зареєструвати цю зброю в особисту власність і використовувати її на законних підставах.

Для отримання більш детальної інформації просимо звертатися до територіальних органів головних управлінь Національної поліції України або дільничних офіцерів поліції в місцях вашого проживання або тимчасового перебування.