Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальна інформація

Усі підприємства, установи та організації повинні дбати про безпеку праці і піклуватися про здоров'я своїх працівників. До обов'язків роботодавця входить розробка комплексних заходів по охороні праці, які б гарантували безпечні і здорові умови праці на робочому місці.

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору (частина друга статті 5 Закону України "Про охорону праці").

Головний державним органом, що займається захистом прав працівників є Державна служба України з питань праці, яка здійснює контроль за правильністю застосування роботодавцями списків на пільгове пенсійне забезпечення, контролює якість проведення атестації робочих місць за умовами праці, організовує проведення державної експертизи умов праці тощо.

Права працівників на охорону праці

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник під час роботи має право:

  • відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля (за період простою за ним зберігається середній заробіток);
  • розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань (виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку);
  • переведення за його згодою на легшу роботу, якщо він за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання такої роботи, а також у разі потреби встановлення скороченого робочого дня та проходження навчання з набуття іншої професії відповідно до законодавства
  • збереження місце роботи, а також середнього заробітку на час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці (стаття 6 Закону).

Підстави для призначення пільг та компенсацій працівникам

Працівник має право на отримання відповідної пільги чи компенсації за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці, необхідно дотриматися таких умов:

  • атестацію робочого місця провели своєчасно — не рідше ніж раз на п’ять років; - професія, посада, робота наявні у відповідному Списку, Переліку;
  • право на певну пільгу чи компенсацію підтверджене за результатами атестації;
  • працівник зайнятий на роботі, передбаченій відповідним Списком, Переліком, необхідну тривалість робочого часу, визначену нормативним документом.

Якщо відсутня хоча б одна з цих умов, працівник не матиме права на ту чи ту пільгу або компенсацію.

Перелік пільг та компенсацій

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 7 Закону).

Отримати відшкодування у разі ушкодження здоров'я або у разі смерті працівників через Фонд соціального страхування.

У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

№ Пільга/компенсація Нормативно-правовий акт
1. Право на пенсію за віком на пільгових умовах стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення",

постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах"

2. Щорічна додаткова відпустка тривалістю до 35 календарних днів пункт 1 частини першої статті 76 Кодексу законів про працю України,

стаття 7 Закону України "Про відпустки",

постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290 "Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці"

3. Підвищена оплата праці стаття 100 Кодексу законів про працю України,

постанова  Державного Комітету СРСР праці і соціальних питань та Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 03 жовтня 1986 року № 387/22-78 "Про затвердження Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядку застосування галузевих переліків робіт, за якими можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці"

Розмір доплат за шкідливі умови праці обчислюють у відсотках до тарифної ставки (окладу):

  • на роботах із важкими та шкідливими умовами праці — 4, 8, 12 %;
  • на роботах із особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці — 16, 20, 24 %.

Пільги та компенсації встановлюють за результатами атестації робочих місць за умовами праці пропорційно фактично відпрацьованому часу в несприятливих умовах праці, тобто за фактичний час зайнятості працівників на робочому місці зі шкідливими умовами праці (відповідно до п. 1.7 Типового положення).

Зокрема, до робочого часу включають весь час працівника на робочому місці. До фактично відпрацьованого часу, на який нараховується доплата за шкідливі умови праці, не включається:

  • час усіх видів відпусток;
  • час, протягом якого працівник хворів; час виконання державних і громадянських обов’язків;
  • час простоїв, якщо вони офіційно оформлені згідно із законодавством;
  • час, коли з виробничих потреб працівника було переведено за наказом керівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором;
  • час обідньої перерви, якщо працівник згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку має можливість використати його на свій розсуд.
4. Скорочена тривалість робочого тижня - не більш як 36 годин на тиждень пункт 2 частини другої статті 51 Кодексу законів про працю України,

постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 "Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня"

5. Безоплатне отримання молока або рівноцінних харчових продуктів стаття 166 Кодексу законів про працю України,

наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР від 04 листопада 1987 року № 4430-87 "Перелік хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів"

6. Видача лікувально-профілактичного харчування стаття 166 Кодексу законів про працю України, постанова Державного комітету Ради міністрів СРСР з праці та соціальних питань, Президіума Всесоюзної ради професійних союзів від 07 січня 1977 року № 4/П-1 "Про затвердження Переліку виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування в зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, раціонів цього харчування, норм безплатної видачі вітамінних препаратів та правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування
7. Безоплатне забезпечення спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту стаття 163 Кодексу законів про працю України,

Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року № 62

8. Компенсація витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти частина друга статті 164 Кодексу законів про працю України
9. Видача мила та знешкоджуючих засобів, а також профілактичних паст і мазі працівникам, які мають справу з речовинами, що викликають подразнення шкіри рук стаття 165 Кодексу законів про працю України,

Інструкція з санітарного утримання приміщень та обладнання виробничих підприємств, затверджена Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31 грудня 1966 року № 658-66

постанова Народного комісаріату праці РРФСР від 26 серпня 1922 року № 383 "Про видачу мила на підприємствах"

10. Забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою стаття 167 Кодексу законів про працю України,

постанова Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 11 червня 1934 року "Про постачання робітників гарячих цехів газованою підсоленою водою"

11. Додаткова оплачувана перерва санітарно-оздоровчого характеру ст.168 Кодексу законів України про працю.

Судова практика

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Пільги_та_компенсації_за_важкі_та_шкідливі_умови_праці&oldid=42046