Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав
Нормативна база
- Сімейний кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Закон України «Про охорону дитинства»
- Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»
- Закон України «Про судовий збір»
- Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866
Підстави відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав
Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до частини першої та третьої статті 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у таких випадках:
- мати, батько ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
- мати, батько жорстоко поводяться з дитиною;
- мати, батько є хронічними алкоголіками або наркоманами;
- мати, батько вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
- в інших випадках, якщо залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:
- не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
- не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
- не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
- не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
- не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
- не створюють умов для отримання нею освіти.
У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.
Порядок відібрання дитини від батьків органами опіки та піклування
Якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють (пункт 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (далі - Порядок).
Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, служба у справах дітей негайно після отримання повідомлення про безпосередню загрозу життю або здоров’ю дитини разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи, представниками закладу охорони здоров’я проводить оцінку рівня безпеки дитини. До проведення оцінки рівня безпеки дитини можуть бути додатково залучені представники інших органів державної влади та місцевого самоврядування, у межах своїх повноважень.
У разі виявлення (підтвердження) за результатами оцінки рівня безпеки дитини фактів безпосередньої загрози її життю або здоров’ю та потреби у вжитті невідкладних заходів до забезпечення її безпеки дитина може бути невідкладно направлена до закладів охорони здоров’я для обстеження стану її здоров’я, надання необхідної медичної допомоги в стаціонарних умовах та документування фактів жорстокого поводження з нею або тимчасово влаштована у відповідний навчально-виховний заклад.
Після вжиття невідкладних заходів до забезпечення безпеки дитини служба у справах дітей в той же день подає районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільській, селищній раді об’єднаної територіальної громади клопотання про невідкладне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. Після надходження клопотання уповноважена особа районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.
Про відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, орган опіки та піклування того ж дня письмово інформує органи прокуратури за місцем проживання дитини та у семиденний строк після прийняття рішення про відібрання дитини звертається до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або ж з позовом про відібрання дитини у матері, батька без позбавлення батьківських прав.
Відібрання дитини у батьків може відбуватися також за постановою прокурора.
Відібрання дитини за рішенням органу опіки та піклування чи прокурора - це тимчасовий засіб захисту прав дитини. Тривалим засобом захисту прав дитини є рішення суду.
Судовий розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав
Хто може звернутися до суду
Позовну заяву про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав може подати до суду:
- один з батьків;
- орган опіки та піклування;
- прокурор;
- опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина;
- заклад охорони здоров’я або навчальний заклад.
Справи про відібрання дітей повинні розглядатися за участі органу опіки та піклування, що прямо передбачено частиною четвертою статті 19 Сімейного кодексу України.
Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Підсудність справи
Справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації/проживання батьків або одного з них.
Якщо особа, яка подає позов до суду про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням аліментів, то заяву можна подавати до суду за місцем знаходження позивача.
Вартість
За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України «Про судовий збір» (992,40 грн. у 2022 році).
Наслідки відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав
При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов'язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав (абзац дев'ятий пункту 8 Порядку).
Як повернути дитину батькам
Якщо ж дитина була відібрана за рішенням суду, то згодом вона може бути повернена батькам також за рішенням суду.
Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини (частини третя статті 170 Сімейного кодексу України).
Судова практика
- Постанова Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 (озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки вона може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік неспроможна надавати об'єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини.).
- Постанова Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 308/12188/18 (при вирішенні питання про відібрання дитини від батька / матері без позбавлення батьківських прав, у разі неможливості передати її родичам, дитина передається органу опіки та піклування для вжиття заходів щодо захисту її особистих і майнових прав та забезпечення її тимчасового влаштування).
