Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу
Нормативна база
- Конституція України
- Цивільний кодекс України
- Бюджетний кодекс України
- Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон № 2346)
- Закон України "Про платіжні послуги" (далі - Закон №1591-IX)
- Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок)
- Постанова Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті"
Загальна інформація
Безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів (п. 3 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);
Переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача (п. 53 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);
Помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі (п. 69 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);
Неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі (п. 42 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);
Неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі (п. 43 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);
Неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно) (п. 44 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX);
Неналежний стягувач - особа, яка не має визначених законом підстав на ініціювання платіжної операції з рахунку платника (п. 45 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX).
З огляду на наведені визначення, а також зважаючи на приписи ст. 1071 Цивільного кодексу України, згідно з якими списання банками коштів із рахунків клієнтів здійснюють на підставі розпоряджень останніх, винуватцем помилкового (неналежного) платежу може стати будь-хто: банківська установа, платник коштів чи навіть їх одержувач (стягувач).
Власне, від особи-винуватця помилкових перерахувань коштів залежить і механізм їх повернення «постраждалій» стороні. Тож, розгляньмо всі випадки окремо.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 3 Порядку ).
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення готівковими коштами за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).
Подання за формою згідно з додатком 1 до Порядку подається платником до головних управлінь Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації:
- причини повернення коштів з бюджету;
- найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
- місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону;
- сума платежу, що підлягає поверненню;
- спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
З метою повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства необхідно подати:
- заяву про повернення коштів (судового збору) з бюджету;
- копія судового рішення (ухвали), що набрало законної сили (засвідчена належним чином);
- оригінал платіжного документа або паперову копію електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету;
- спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами Цивільного кодексу України, та копія паспорта довіреної особи.
Операції з повернення у готівковій формі платежів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів
Повернення готівкою помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів, сплачених фізичними особами, що не мають рахунків у банках, здійснюється:
- З відповідних рахунків, відкритих головними управліннями Казначейства в банках на ім’я головного управління Казначейства, на підставі чеків, виписаних головними управліннями Казначейства на ім’я фізичної особи;
- Поштовими переказами на адреси, визначені в заявах платників або у податкових деклараціях фізичних осіб.
Кошти з відповідних аналітичних рахунків, з яких необхідно зробити повернення, на підставі платіжних доручень головних управлінь Казначейства перераховуються:
- На рахунки, відкриті на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства;
- На рахунки підприємств поштового зв'язку, відкриті в банках.
На підставі відповідних документів, зазначених у пункті 5 розділу I Порядку, головні управління Казначейства виписують чеки на отримання готівки особами, указаними в зазначених документах.
На підставі належно оформлених чеків на отримання готівки фізичні особи, на ім'я яких виписано чеки, отримують готівку з рахунків, відкритих на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства. Чеки на отримання готівки пред'являються до оплати в банк протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).
Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті
Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Казначейства, відкритих на ім'я Казначейства в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України) подання подається до відповідного головного управління Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку.
У разі повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та/або місцевих бюджетів з єдиного рахунка з причин технічних та/або методологічних помилок під час формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України, до Казначейства подається повідомлення відповідно до Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (зі змінами).
Повернення таких коштів, здійснюється за повідомленням ДПС без погодження відповідним місцевим фінансовим органом.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сплачених сум митних, інших платежів та пені, контроль за справлянням яких покладено на органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844 (зі змінами).
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.
Повернення платежів, що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами
У випадках повернення платежів (крім податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України), що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган, який контролює справляння надходжень бюджету або який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, передає подання на погодження відповідному місцевому фінансовому органу.
Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує подання шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає його органу, який подав подання, для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.
Головні управління Казначейства у Донецькій та Луганській областях здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим відповідно з Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями.
Донецька та Луганська обласні військово-цивільні адміністрації протягом двох робочих днів погоджують подання шляхом засвідчення підписом керівника відповідної обласної військово-цивільної адміністрації, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертають його органу, який подав подання, для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.
Розгляд поданих документів
Заява та подання (дати складання яких не перевищують 30 календарних днів) або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Підстави повернення подання або копії судового рішення, засвідчених належним чином надавачам без виконання:
- перевищення встановлених законодавством строків надання заяви та подання до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства;
- невідповідність інформації, викладеної у заяві платника, даним, наведеним у поданні або копії судового рішення, засвідченій належним чином, або даним відповідного головного управління Казначейства, Казначейства про зарахування коштів до бюджету;
- надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, не за призначенням;
- надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, неуповноваженою особою;
- порушення встановлених вимог щодо оформлення подання або копії судового рішення (пункт 11 Порядку).
Відповідальність банків при здійсненні помилкового переказу коштів
Відповідно до статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.
У разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
Відповідальність платника при проведенні переказу
Відповідно до статті 33 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.
Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.
Платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.
Відповідальність стягувачів при проведенні переказу
Відповідальність за обгрунтованість примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має відшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслідок необгрунтованого примусового списання.
Повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу
Банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України. У випадку повернення даної суми банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні. Якщо триденний строк порушиться, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний
Вирішення спору, пов'язаного із здійсненням банками переказу
Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.