Публічна обіцянка винагороди

Нормативна база

• Цивільний кодекс України

Поняття та види публічної обіцянки винагороди

Публічна обіцянка винагороди - це односторонній правочин, в силу якого одна особа зобов'язується сплатити матеріальну винагороду будь-якій особі за умови досягнення нею зазначеного результату.

Тобто, обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб.

Види зобов'язань, що випливають із публічної обіцянки винагороди:

• зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу;
• зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу.

Зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу

Ознаки публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу:

• обіцянка має бути публічною, тобто сповіщеною в засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб (ч. 2 ст. 1144 ЦК України).

Згідно зі ст. 1144 ЦК України особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо). Закон указує на певні вимоги до публічної обіцянки винагороди, які дозволяють кваліфікувати її як юридично обов'язкову. Обіцянка винагороди:

1. має бути публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб (ч. 2 ст. 1144 ЦК України);
2. має бути майновою, тобто грошовою або іншою, що має вартісне вираження - надання речі, послуги тощо;
3. має містити вказівку на результат, який повинен бути досягнутий. Хоча ст. 1144 ЦК України не зазначає характер результату, але зрозуміло, що він має правомірний характер і може бути досягнутий необмеженим колом осіб.

Частина 3 ст. 1144 ЦК України визначає обов'язкові реквізити сповіщення публічної обіцянки винагороди: завдання; строк та місце його виконання; форма та розмір винагороди. Законодавець не встановлює певну форму оголошення публічної обіцянки винагороди, але конкретизує зміст завдання у разі публічної обіцянки винагороди. Завдання, яке належить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, які можуть вчинятися різними особами (ст. 1145 ЦК України). винагорода має немайновий характер, то цивільно-правові відносини не виникають.

Права та обов'язки суб'єктів публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу.

Виходячи з характеру одностороннього правочину як підстави виникнення зобов'язання з публічної обіцянки винагороди, особа, яка публічно її обіцяла, має право змінити завдання та умови надання винагороди (ст. 1147 ЦК України). Така зміна не пов'язана з будь-якими умовами і навіть не потребує сповіщення у такому ж порядку, як і публічна обіцянка, але тягне певні правові наслідки для цієї особи:

• Перше - відшкодування збитків особі, яка розпочала виконання завдання, вчинених їй у зв'язку зі зміною завдання.
• Друге - відшкодування витрат, понесених особою, яка розпочала виконання завдання, але у зв'язку зі зміною умов надання винагороди завдання втратило для неї інтерес.

Окрім закінчення строку на передання результату, зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється також переданням результату особою, яка першою виконала завдання.

Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування (ст. 1149 ЦК України). Під реальними розуміються витрати, які забезпечували діяльність, спрямовану на виконання завдання.

Наявність або відсутність публічної обіцянки винагороди впливає на відносини сторін. Так, наприклад, якщо особа, яка загубила річ, публічно пообіцяє винагороду за її знайдення, то відносини між нею й особою, яка знайде річ і передасть, визначатимуться ст. 1144 ЦК України, а за відсутності такої обіцянки - правилами ст. 339 ЦК України, що передбачають право особи, яка знайшла загублену річ, на винагороду та відшкодування витрат, пов'язаних зі знахідкою. Частина 3 ст. 339 ЦК України прямо зазначає: якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, вона виплачується на умовах публічної обіцянки.

Правові наслідки виконання завдання (згідно ст. 1148 ЦК України)

• У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана виплатити її.
• Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою.

Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода  розподіляється між ними порівну.

Припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди

Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється у разі:

• закінчення строку для передання результату;
• передання результату особою, яка першою виконала завдання.

Право на публічне оголошення припинення завдання

Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання.

У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування.

Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу.

Конкурс характеризується тим, що винагорода оголошується не за виконання певної роботи взагалі, а за найкраще її виконання, тобто конкурс зобов'язує його засновника, який публічно оголосив про виплату спеціальної нагороди за краще виконання певної роботи, виплатити обіцяну винагороду особі, робота якої визнана достойною відповідно до умов конкурсу.

Види конкурсу:

• Відкритий конкурс - пропозиція засновника адресована всім бажаючим, тому засновник не має права відмовити в прийнятті роботи чи оцінці її результату будь-якій особі, яка бажає стати учасником конкурсу.
• Закритий конкурс - засновник запрошує до участі у ньому персональних учасників, тобто пропозиція взяти участь у такому конкурсі направлена певному колу осіб за вибором засновника. Коло учасників закритого конкурсу обмежене і заздалегідь відоме засновнику.

Етапи конкурсу

1. оголошення конкурсу (публічно через засоби масової інформації або іншим чином);
2. надання робіт на конкурс;
3. оцінка поданих на конкурс робіт. (для цього засновником конкурсу створюється конкурсна комісія (журі);
4. підведення підсумків засновником конкурсу і прийняття ним рішення про переможця:
   • присудження усіх призових місць та нагород (премій), які були визначені умовами конкурсу;
   • присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород (премій);
   • відмову у присудженні призових місць, якщо жодна із робіт, поданих на конкурс, не відповідає його вимогам;
   • присудження заохочувального призу та (або) нагороди (премії).
     
5. сплата винагороди.
6. повернення поданих на конкурс робіт. Відповідно до ч. 1 ст. 1157 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає Його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною. Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс. Однак у законі встановлені випадки, коли засновник конкурсу може залишити у себе річ, передану на конкурс, або набути право власності на неї.
   

УВАГА!Результати конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою особою до суду

Умови оголошення конкурсу.

Обов'язкові умови

Факультативні умови

виклад завдання. Предметом конкурсу може виступати результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо; строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії - це може бути або конкретна дата, або проміжок часу; кількість призових місць, вид і розмір нагороди (премії), яка має бути виплачена переможцеві. Засновник конкурсу повинен чітко зазначити в оголошенні кількість призових місць та суму нагороди за кожне з них. відомості про засновника конкурсу; місце подання роботи; порядок підведення підсумків і строк оголошення результатів.

вимоги щодо оформлення робіт. наданні засновнику певного результату роботи (рукопис, макет, проект, фотографія тощо). Умовами конкурсу може бути передбачено надання проспекту, анотації (наприклад, сценарію); виконанні роботи при безпосередньому її сприйнятті (заспівати, прочитати, станцювати тощо). склад журі (конкурсної комісії), який визначається засновником конкурсу; порядок і строк виплати винагороди; порядок використання поданих на конкурс робіт; порядок повернення робіт тощо.

Зміна умов конкурсу
Змінити умови конкурсу можна лише до його початку. Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс. Якщо особа подала роботу на конкурс, то засновник конкурсу не має права відмовити у розгляді представленої роботи і її оцінці, посилаючись на зміну умов конкурсу. Якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу особа втратила інтерес до участі в ньому або її участь стала неможливою, вона має право на відшкодування засновником конкурсу витрат, які були понесені нею для підготовки до участі в конкурсі (ч. 2 ст. 1152 ЦК України).

Відмова від про ведення конкурсу.
Відповідно до ст. 1153 ЦК України відмовитися від конкурсу можна тільки у разі, коли його проведення стало неможливим за обставин, які не залежать від засновника конкурсу. У разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які були ним понесені для підготовки до участі в конкурсі.

Права та обов'язки суб'єктів зобов'язань, що випливають із оголошення конкурсу.

Суб'єкти	Обов'язки суб'єктів
Засновники конкурсу: можуть бути як фізичні, так і юридичні особі (наприклад, спілка письменників, журналістів, кінематографістів; редакції газет, журналів; мер міста, директор заводу).	повідомити про умови конкурсу одночасно з його оголошенням або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому (ч. 1 ст. 1151 ЦК України); прийняти і належно зберігати надані учасниками конкурсу роботи; переглянути і оцінити представлені на конкурс роботи, визначити переможців, а якщо це передбачено умовами конкурсу, то і осіб, яким також належить винагорода (друге і третє місце, заохочувальні призи тощо); видати нагороду (премію) переможцю конкурсу (ч. 3 ст. 1151 ЦК України); за бажання використовувати в подальшому предмет конкурсу, яким був результат інтелектуальної, творчої діяльності, отримати на це згоду переможця конкурсу (ч. 2 ст. 1156 ЦК України); повернути учасникам конкурсу подані ними на конкурс речі (ст. 1157 ЦК України). Засновник конкурсу має право залишити в себе річ, подану на конкурс, лише за згодою учасника конкурсу. Якщо ж учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не пред'явив вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею. При цьому він може набути право власності на таку річ відповідно до ст. 344 ЦК України (набувальна давність).
Учасники : У конкурсних правовідносинах завжди беруть участь кілька учасників, оскільки зміст конкурсу передбачає наявність змагання, конкуренцію і, відповідно, обов'язкове порівняння результатів діяльності чи робіт кількох осіб. Якщо на конкурс подано одну роботу, він вважається таким, що не відбувся.	при поданні твору для участі в конкурсі враховувати вимоги, які спеціально висуваються до робіт засновником конкурсу (наприклад, за умовами на конкурс не повинні подаватися твори, які вже отримали відзнаки на аналогічних конкурсах); під час проведення конкурсу не передавати роботу для участі в інших конкурсах або не використовувати її іншим способом, якщо це визначено умовами конкурсу; не передавати третім особам права на використання свого твору тим же способом або протягом встановленого строку, якщо це передбачено умовами конкурсу; надати засновнику конкурсу можливість реалізувати своє переважне перед іншими особами право на укладення договору про використання предмета конкурсу (ч. 3 ст. 1156 ЦК України).

Конкурсні правовідносини припиняються після виплати обіцяної засновником конкурсу винагороди.