Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання
Нормативна база
- Кримінальний кодекс України
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"
Загальна інформація
Поняття «умисне вбивство» визначено в ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК України) як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть.
Ст. 116 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, зумовленому жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого.
Склад злочину
Об'єкт злочину
Об'єкт злочину - життя людини.
Об'єктивна сторона злочину
♦ Діяння - посягання на життя іншої особи.
♦ Наслідки - у вигляді смерті людини.
♦ Причинний зв'язок між зазначеними діянням і наслідком, а також часом і певною обстановкою вчинення злочину.
Необхідною умовою кваліфікації дій винного за ст. 116 КК України є сильне душевне хвилювання, зумовлене жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого.
Стан сильного душевного хвилювання визначається п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» від 07.02.2003 № 2 як короткочасний інтенсивний емоційний стан винного (фізіологічний афект), який значною мірою знижує його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Від фізіологічного афекту варто відрізняти так званий патологічний афект, який є тимчасовим хворобливим розладом психіки. При ньому людина втрачає здатність усвідомлювати свої вчинки і керувати ними. Вона в таких випадках визнається неосудною, а отже, в силу ст. 19 КК України і не може нести кримінальну відповідальність.
Для вирішення питання про те, здійснено діяння в стані фізіологічного чи патологічного афекту, необхідно призначити комплексну психолого-психіатричну експертизу.
Необхідно мати на увазі, що будь-який афект припускає не взагалі стан хвилювання, який у багатьох випадках присутній під час убивства на ґрунті особистих неприязних стосунків, а стан сильного душевного хвилювання. Відсутність такого виключає стан фізіологічного афекту і тим самим можливість застосування ст. 116 КК України.
Для наявності складу злочину, що розглядається, необхідно, щоб жорстоке поводження, або таке, що принижує честь і гідність особи, за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого, виходили саме від потерпілого, тобто від того, хто був убитий. Дії особи, яка вчинила умисне вбивство у стані сильного душевного хвилювання, не можуть кваліфікуватися за ст. 116 КК України, якщо душевне хвилювання було викликано діями не потерпілого, а інших осіб.
Особливістю об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 116 КК України, є те, що він може бути вчинений виключно шляхом активної поведінки. Це означає, що здійснити вбивство у стані сильного душевного хвилювання, тобто перебуваючи у стані фізіологічного афекту, шляхом бездіяльності неможливо, оскільки психологічна природа афекту така, що йому в будь-якому випадку потрібна негайна «розрядка в діях».
Суб'єкт злочину
Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку й перебувала під час учинення злочину у стані сильного душевного хвилювання, зумовленого жорстоким поводженням або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого.
Суб'єктивна сторона злочину
Суб’єктивна сторона складу злочину характеризується умисною формою вини у вигляді прямого або непрямого умислу. Це означає, що винний, учиняючи діяння, передбачене ст.116 КК України, у будь-якому випадку усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, завжди передбачає суспільно небезпечні наслідки та бажає або свідомо припускає їх настання.
Психічне ставлення особи в разі вчинення цього злочину характеризують дві особливості:
- умисел завжди є таким, що раптово виник, та афектованим, тобто, виникаючи раптово, він одразу й реалізується;
- емоційний стан винної особи характеризується сильним душевним хвилюванням, що значною мірою знижує її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Необхідною умовою застосування ст.116 КК України є раптовість як сильного душевного хвилювання, так і умислу вчинити вбивство.
Раптовість виникнення стану сильного душевного хвилювання полягає в тому, що цей стан виникає як негайна реакція на жорстоке поводження або таке, що принижує честь і гідність особи, за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого. Умисел вчинити вбивство в особи, що перебувала в стані фізіологічного афекту, також повинен виникнути раптово. Вбивство в такому стані не може бути заздалегідь обдуманим.
Отже, склад злочину, передбачений ст.116 КК України, наявний лише тоді, коли умисел на вбивство виник раптово у стані фізіологічного афекту й був виконаний, коли винний ще перебував у такому стані. Найчастіше такий стан є короткочасним і триває всього декілька хвилин. Якщо вбивство вчинене після того, коли стан сильного душевного хвилювання пройшов, дії винного варто кваліфікувати за ст.115 КК України. Протиправна поведінка потерпілого в такому разі може бути визнана обставиною, яка пом’якшує покарання.
Вбивство, хоча й вчинене у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло, але яке виявилося результатом перевищення меж необхідної оборони або заходів, необхідних для затримання злочинця, слід кваліфікувати не за ст.116 КК України, а за ст.118. Це пояснюється тим, що законодавець вважає вбивство, передбачене ст.118 КК України, менш небезпечним, ніж злочин, що розглядається.
Може виникнути ситуація, коли винний у стані сильного душевного хвилювання вчиняє умисне вбивство двох осіб - особи, яка здійснила стосовно винного протиправні дії, і людини, котра перебувала разом з нею і жодних дій щодо винного не вчиняла. Відповідальність у цьому разі настає за сукупністю злочинів - вбивство першої особи кваліфікується за ст.116 КК України, а другої - за частинами 1 або 2 ст.115 КК України.
Санкція (покарання)
Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, зумовленому жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
