Розроблення генерального плану населеного пункту та внесення до нього змін
Нормативна база
- Цивільний кодекс України
- Земельний кодекс України
- Закон України "Про Генеральну схему планування території України"
- Закон України "Про основи містобудування"
- Закон України "Про архітектурну діяльність"
- Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду"
- Закон України "Про землеустрій"
- Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"
- Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок)
- Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383
- Порядок проведення експертизи містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 548
- ДБН Б.1.1-15:2012 Склад і зміст генерального плану населеного пункту, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 липня 2012 року № 358
- Постанова Кабінету Міністрів УКраїни №654 від 02 червня 2021 року "Про затвердження Класифікації обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території"
Генеральний план населеного пункту
Генеральний план населеного пункту (далі - генеральний план) - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон).
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів. Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об’єкти культурної спадщини.
Замовниками генерального плану є виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується (частина 9 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Внесення змін до генерального плану
Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу не частіше одного разу на рік (частина 13 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Підстави прийняття рішення про внесення змін до генерального плану:
- за результатами моніторингу реалізації генерального плану, який проводиться відповідно до Порядку проведення містобудівного моніторингу, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 вересня 2011 року № 170;
- виникнення умов для зміни масштабів та характеру розвитку населеного пункту;
- змін у видах функціонального використання окремих територій;
- необхідності вирішення екологічних та інженерних питань;
- виникнення потреби у розміщенні об'єктів державного, регіонального значення, а також таких, що забезпечують громадські інтереси;
- необхідності реалізації інвестиційних програм і проектів (пункт 5.1 розділу V Порядку розроблення містобудівної документації).
Необхідність та параметри внесення змін до генерального плану обґрунтовуються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану або змін до нього
Виконання робіт з розроблення генерального плану або змін до нього регулюється нормами Закону та Порядку.
№ | Етап | Хто приймає рішення | |
---|---|---|---|
1. | Прийняття рішення щодо необхідності розроблення генерального плану або внесення до нього змін | виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністраці (далі - замовник) спільно з уповноваженими органами містобудування та архітектури, інші органи державної влади
У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України (абзац третій частини дев'ятої Закону) |
|
2. | Прийняття рішення про розроблення генерального плану або внесення до нього змін | сільська, селищна, міська ради (рішення сесії) | |
3. | Оприлюднення рішення про початок розроблення генерального плану або внесення змін до нього (через місцеві засоби масової інформації повідомляється про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами) | замовник | |
4. | Визначення розробника генерального плану або внесення до нього змін та укладання договору з урахуванням положень, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" та Цивільним кодексом України (генеральний план розробляються суб’єктами господарювання, у складі яких є архітектор, що має кваліфікаційний сертифікат) | замовник | |
5. | Складання разом із розробником та затвердження проекту завдання на розроблення генерального плану або внесення до нього | замовник, розробник, архітектурно-містобудівельні ради відповідного рівня | |
6. | Надання розробнику оновленої картографіної основи, складеної відповідно до вимог законодавства | замовник | |
7. | Звернення до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), Міністерства розвитку громад та територій України (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів | замовник | |
8. | Надання розробнику вихідних даних, а також вимог щодо розміщення об'єктів державного й регіонального значення або доручення щодо їх збирання | замовник | |
9. | Забезпечення проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 | замовник | |
10. | Здійснення контролю за розробленням або внесенням змін до генерального плану | замовник | |
11. | Узгодження проекту генерального плану з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, в частині врегульованння питань щодо територій спільних інтересів | замовник | |
12. | Подання проекту генерального плану на розгляд архітектурно-містобудівної ради | замовник | |
13. | Подання генерального плану міста експертній організації для проведення експертизи відповідно до Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 548 | замовник | |
14. | Затвердження генерального плану | сільська, селищна, міська ради (рішення сесії) | |
15. | Оприлюднення генерального плану на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування | сільська, селищна, міська ради |
Строк прийняття рішення
Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання (частина десята статті 17 Закону).
Обмеження у використанні земель, що можуть встановлюватись генеральним планом населеного пункту
Класифікація обмежень:
Клас 1. Обмеження у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території щодо:
- території в червоних лініях;
- території в зелених лініях;
- території в блакитних лініях;
- території в жовтих лініях;
- території в лініях регулювання забудови.
Клас 2. Обмеження у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території відповідно до нормативних розмірів, визначених законами, підзаконними актами, державними будівельними нормами та санітарними правилами щодо:
- охоронної зони навколо (уздовж) об’єкта транспорту;
- охоронної зони навколо (уздовж) об’єкта зв’язку;
- охоронної зони навколо (уздовж) об’єкта енергетичної системи;
- санітарно-захисної зони навколо об’єкта;
- санітарної відстані (розриву) від об’єкта;
- санітарно-захисної смуги об’єкта водопостачання;
- першого поясу зони санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання (суворого режиму);
- водоохоронної зони;
- прибережної захисної смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах;
- прибережної захисної смуги вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах;
- берегової смуги водних шляхів;
- пляжної зони;
- території, до складу якої входять земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.