Усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Добровільний порядок

З метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник земельної ділянки може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення здійснення неправомірних дій.

Перелік необхідних документів

Звернення може бути усним або письмовим. Письмове звернення складається у довільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися зазначеною ділянкою, а також вимогу припинити здійснення неправомірних дій, виражених у створенні перешкод у користуванні земельною ділянкою чи самовільному захопленні земельної ділянки.
Письмове звернення вручається адресату під підпис або відправляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення.
З метою підтвердження законності користування земельною ділянкою власник може надати опоненту наступні документи:

  • документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку чи право користування такою земельною ділянкою;
  • документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування чи права оренди земельної ділянки.

Строки розгляду питання встановлюються за домовленістю сторін

Підстави для відмови та порядок оскарження

Особа, що здійснює перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи самовільно зайняла ділянку, може не визнати неправомірний характер своїх дій або відмовитись добровільно припинити здійснення таких дій. У разі безрезультатності добровільного порядку вирішення спірної ситуації необхідно застосувати позасудовий та судовий способи.

Позасудовий порядок

З метою захисту своїх прав та законних інтересів особа може звернутись до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України такими органами є органи місцевого самоврядування.
Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.
Зазвичай при сільських, селищних, міських радах створюються постійні комісії з розгляду земельних спорів.
У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці, для чого постійна комісія із земельних питань оголошує перерву в розгляді спору, визначає дату та час виходу на місце, повідомляє про це всіх присутніх. Під час виходу на місце визначається дата та час продовження розгляду земельного спору, про що повідомляються члени комісії та сторони спору.
Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

Вартість

Розгляд заяв та прийняття рішення стосовно земельного спору компетентними органами здійснюються безкоштовно. Зацікавлена особа несе витрати, пов'язані із виготовленням копій документів, що надаються як додатки до заяви про вирішення земельного спору, а також можливі витрати на відправлення листів поштою.

Перелік та зразки необхідних документів

Земельні спори розглядаються на підставі заяви однієї із сторін (зразок). Така заява повинна містити:

  • найменування органу, до якого вона подається;
  • ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;
  • зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
  • зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
  • перелік документів, що додаються до заяви.

Заява про вирішення земельного спору підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження
При поданні заяви про вирішення земельного спору надаються такі документи:

  • копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу, завірена особистим підписом заявника та його представника (відповідно);
  • копія документу, який підтверджує повноваження представника заявника, завірена особистим підписом представника заявника;
  • копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку, завірена особистим підписом заявника;
  • кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
  • порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
  • копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
  • копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно, завірена особистим підписом заявника;
  • копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, завірені особистим підписом заявника;
  • копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів) завірені особистим підписом заявника;
  • копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.

Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, постійна депутатська комісія з земельних питань може заслуховувати спеціалістів та експертів, залучених зацікавленими сторонами. Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, покладаються на ініціатора такого залучення.
У випадку виявлення у діях сторін земельного спору ознак правопорушень, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки – ст. 531 КУпАП) чи злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику – ст. 1971 КК України), постійна комісія з розгляду земельних спорів, а також особа, що постраждала від таких діянь, мають право передати інформацію про такі факти до відповідних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення чи здійснюють досудове розслідування злочинів.

Підстави для відмови

Заява про вирішення земельного спору повертається заявнику у таких випадках:

  • не додержано вимог, встановлених для змісту заяви, або не надано необхідних документів;
  • заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
  • земельний спір не підвідомчий відповідній раді.

Порядок оскарження

Особа, яка не згідна з рішенням за результатами розгляду земельного спору, має право оскаржити це рішення у судовому порядку. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. (ст. 161 ЗК України)


Відповідно до ст. 158-1 Земельного кодексу України, земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених Земельним кодексом України

Органи, передбачені статтею 158 Земельного кодексу України, сприяють примиренню сторін земельного спору.

Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

Судовий порядок

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Згідно ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЗК України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Розгляд питань про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вирішення інших земельних спорів, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядалися органом місцевого самоврядування здійснюється судами в порядку цивільного судочинства (абз. 2 п. 1 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7).
Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов). Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна.
Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову воно припинилося, то підстав для його задоволення немає.

Куди звернутися

З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження земельної ділянки (ст. 30 ЦПК України).
Адресу та контактну інформацію відповідного суду можна дізнатися на офіційному веб-порталі Судової влади України

Вартість

Вартість вирішення земельного спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору (ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
Закон України «Про судовий збір» передбачає пільги щодо сплати судового збору

Перелік необхідних документів

Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу (ст. 175 ЦПК України).
При поданні позовної заяви до суду надаються такі документи:

  • копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу;
  • документ, який підтверджує повноваження представника заявника;
  • копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
  • кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
  • порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
  • копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
  • копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
  • копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна;
  • копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів);
  • копії рішень органів місцевого самоврядування або державних органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце;
  • інші документи, що можуть стати доказами у цивільній справі.

Строки розгляду питання

Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені ЦПК України.

Підстави для відмови

Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом .

Порядок оскарження

Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених Цивільним процесуальним кодексом

Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Згідно абз. 2 п. 12 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 ЦК України.
Пунктом 16 цієї постанови передбачено, що, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК України, статті 1166 ЦК України така шкода відшкодовується у повному обсязі.
Розмір шкоди визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки. Зокрема, при самовільному зайнятті ріллі на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).
Відповідно до статей 90, 95, 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963.

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Усунення_перешкод_у_користуванні_земельною_ділянкою._Відшкодування_шкоди,_завданої_самовільним_зайняттям_земельної_ділянки&oldid=38135