Укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 14:40, 28 червня 2022, створена Pavlo.deinekа (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == '''Зміст''' == * Визначення поняття фонду захисних споруд * Створення фонду захисних спор...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Зміст

  • Визначення поняття фонду захисних споруд
  • Створення фонду захисних споруд
  • Утримання фонду захисних споруд
  • Види захисних споруд
  • Категорії населення, які підлягають укриттю у певних видах захисних споруд
  • Судова практика

Нормативно-правова база

Визначення поняття фонду захисних споруд

Відповідно до ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Для вирішення питань щодо укриття категорій населення, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до Постанови КМУ від 10 березня 2017 р. № 138 «Про затвердження Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», фонд захисних споруд - сукупність усіх захисних споруд та інших споруд, що можуть бути використані для укриття населення.

Створення фонду захисних споруд

Фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Створення фонду захисних споруд здійснюється шляхом:

·      ♦ реалізації положень розділів (схем) інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної та проектної документації об’єктів будівництва у частині будівництва (пристосування) захисних споруд та споруд подвійного призначення;

     ♦ комплексного освоєння підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення в ньому споруд соціально-побутового, виробничого та господарського призначення, що можуть бути використані для укриття населення як споруди подвійного призначення та найпростіші укриття;

     ♦ взяття на облік як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів об’єктів іншого призначення, які експлуатуються, зокрема підземних і наземних будівель і споруд, гірських та інших виробків і підземних порожнин;

     ♦ будівництва в особливий період швидкоспоруджуваних захисних споруд та облаштування найпростіших укриттів;

    ♦ завчасного придбання (виготовлення) та утримання в мирний час спеціальних конструкцій швидкоспоруджуваних захисних споруд, зокрема блок-модульного типу, готових до монтажу та використання.

Утримання фонду захисних споруд

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У разі використання однієї захисної споруди кількома суб’єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Балансоутримувачі можуть організовувати утримання та експлуатацію сховищ як протирадіаційних укриттів у разі відсутності потреби в таких сховищах відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Види захисних споруд

Відповідно до п.1,2 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, основними видами захисних споруд є:

·             ● сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

·             ● протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

● Для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів.

Швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту - це споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) за короткий час із спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами.

Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

Категорії населення, які підлягають укриттю у певних видах захисних споруд

Відповідно до п.3 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, у сховищах укриттю підлягають:

·                  ♦ працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів;

·                  ♦ працівники найбільшої працюючої зміни атомних електростанцій, інших ядерних установок, працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок) та перебувають у зоні можливих значних руйнувань навколо них;

·                  ♦ працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів;

·                  ♦ хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації в безпечне місце і перебувають у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів;


■  У протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб’єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах;

  ■ У спорудах подвійного призначення - населення, яке підлягає укриттю в захисних спорудах цивільного захисту, крім таких споруд, що мають перебувати в постійній готовності до використання за призначенням;

  ■ У найпростіших укриттях - населення, яке не підлягає укриттю в захисних спорудах та спорудах подвійного призначення.


Судова практика

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 р. у справі № 520/1280/19 про зобов’язання приведення в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту