Особливості призначення пенсії за вислугу років працівникам медичних закладів

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Особливості призначення пенсії за вислугу років працівникам медичних закладів

Медичним працівникам за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» можуть призначатися пенсії за вислугу років (далі - Закон № 1788).

Відповідно до норм статті 7 Закону № 1788 пенсія за вислугу років працівникові призначається за умови, якщо він залишає роботу, яка дає право на цю пенсію. Ще однією умовою є наявність спеціального стажу, відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 (далі - Перелік).

Відповідно до Переліку право на пенсію за вислугу років мають:

  • лікарі та середній медичний персонал в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органів Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах;
  • провізори, фармацевти, лаборанти в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях;
  • лікарі та середній медичний персонал в медико-соціальних експертних комісіях, бюро судово-медичної експертизи;
  • лікарі та середній медичний персонал, які працюють у навчальних закладах і установах, перелічених у розділі "1. Освіта".

Відповідно до примітки 3 вищезазначеного Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ робота за спеціальністю, яка передбачена Переліком, дає право на пенсію за вислугу років. Тому працівники закладів та установ приватної форми власності, якщо такі визначені Переліком, мають право на призначення пенсії за вислугу років. При призначенні даного виду пенсії допускається підсумовування стажу за періоди роботи працівників у закладах і установах освіти, охорони здоров'я та соціального захисту.

Законом України від 2 березня 2015 року № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» збільшено спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років медичним працівникам. При призначенні даного виду пенсії у період:

  • з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року необхідно мати – не менше 25 років 6 місяців спеціального стажу;
  • з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року – не менше 26 років;
  • з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року – не менше 26 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року – не менше 27 років;
  • з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року – не менше 27 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року – не менше 28 років;
  • з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року – не менше 28 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року – не менше 29 років;
  • з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року – не менше 29 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2024 року або після цієї дати – не менше 30 років.

Спеціальний стаж обчислюють за даними трудової книжки. Якщо за записами трудової не можна зробити достовірного висновку про страховий стаж, потрібно додатково подати уточнювальну довідку закладу або інші підтвердні документи (положення про заклад; структуру, штатні розписи, акредитаційний сертифікат тощо) до районного (міського) управління Пенсійного фонду України. Пенсійне законодавство не передбачає зарахування до спеціального стажу часу навчання у вишах та періоду проходження військової служби.

Відповідно до Закону України від 10 липня 2003 року № 1110-IV "Про внесення змін до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Пільгове обчислення (в подвійному розмірі) страхового стажу застосовується лише до 1 січня 2004 року.

Оскільки пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію, особа у період отримання цього виду пенсії може працювати лише на посадах і в закладах, які не передбачені Переліком. У разі повернення пенсіонера на роботу на посаду, зазначену в Переліку, виплата пенсії припиняється на весь період роботи і поновлюється після звільнення з роботи.

Позасудовий порядок

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України шляхом подання відповідної заяви. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Детальніше див.: "Порядок призначення та виплати пенсії"

Перелік необхідних документів

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

  1. документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  2. трудова книжка та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637;
  3. документи про місце проживання (реєстрації) особи;
  4. документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах).

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року.

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників.

У довідці мають бути вказані:

  • періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
  • професія або посада;
  • характер виконуваної роботи;
  • розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
  • первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, визначеному постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, комісіями з питань підтвердження стажу роботи. Такі комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до їх складу включаються:

  • обов’язково - представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці;
  • за згодою - представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об’єднань.

Строки розгляду питання

Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Підстави для відмови

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:

  • відсутність встановленого законодавством стажу;
  • недосягнення встановленого законодавством віку;
  • відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах).

Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії

У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:

Детальніше див.: "Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"

Корисні посилання

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Особливості_призначення_пенсії_за_вислугу_років_працівникам_медичних_закладів&oldid=33218