Зберігання, захист, використання та розкриття банківської таємниці
Нормативна база
- Цивільний кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Кримінальний кодекс України
- Закон України «Про судовий збір»
- Закон України «Про банки і банківську діяльність»
- Постанова Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267 "Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці"
- Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 №10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб».
Поняття банківської таємниці
Банківською таємницею згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є - інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку.
Банківською таємницею, зокрема, є:
- відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України
- операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди
- фінансово-економічний стан клієнтів;
- системи охорони банку та клієнтів;
- інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;
- відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
- інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
- коди, що використовуються банками для захисту інформації.
- інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.
Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави для використання з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму, становить банківську таємницю.
Збереження та захист банківської таємниці
Правова охорона прав власника банківської таємниці починається з моменту укладання в письмовій формі договору між клієнтом – з одного боку, та банківською установою – з іншого.
Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:
- обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
- організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;
- застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
- застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачені в статті 62 Закону про банки і банківську діяльність, не поширюються на працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі здійснення ними функцій і повноважень, передбачених Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Національний банк має право надавати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про банки чи клієнтів банків, що збирається під час здійснення банківського або валютного нагляду, нагляду (оверсайта) платіжних систем та систем розрахунків, перевірки банку з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і становить банківську таємницю, у випадках, передбачених Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення заходів щодо підготовки до запровадження процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, тимчасової адміністрації або ліквідації неплатоспроможного банку має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, попередньо кваліфікованим особам, банку, що приймає, перехідному банку, інвестору, що придбаває неплатоспроможний або перехідний банк, іншим особам, задіяним у процесі здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Зазначені особи зобов’язані забезпечувати збереження банківської таємниці.
Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків.
Відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
| Важливо!
Приватні особи та організації (колекторські компанії), які при виконанні своїх функцій або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіденційну інформацію, зобов’язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. Такі дії колекторів, як: розміщення інформації про заборгованість клієнта не всередині запечатаного конверту, а на ньому; дзвінки і листи про борги співробітника на ім’я начальника і т. д. , є неправомірними. |
Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов'язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.
У разі заподіяння банку чи його клієнту збитків шляхом витоку інформації про банки та їх клієнтів з органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються винними органами.
Розкриття банківської таємниці
Особи, у тому числі органи державної влади, яким може бути надана інформація, що містить банківську таємницю
Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність (стаття 1076 ЦК України).
Згідно з статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:
| 1 | на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної
юридичної чи фізичної особи |
банк розкриває інформацію, що становить банківську таємницю в обсязі, визначеному в письмовому запиті або дозволі |
| 2 | за рішенням суду | банк розкриває інформацію, що становить банківську таємницю в обсязі, визначеному рішенням суду |
| 3 |
(на їх письмову вимогу) |
стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу |
| 3-1 | органам прокуратури України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України | у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах їх компетенції - на їх письмову вимогу щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів; |
| 3-2 | Національному антикорупційному бюро України в межах його компетенції, у тому числі у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості | на його письмову вимогу щодо рахунків, вкладів, правочинів, операцій за рахунками або без відкриття рахунків конкретної юридичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів |
| 5 | Державній службі фінансового моніторингу України
(на її запит) |
щодо фінансових операцій, пов'язаних з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій |
| 6 |
(на їхню письмову вимогу) |
з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Нацбанком внесено зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267, які набули чинності 16 лютого 2021: «Інформація, яку надаватимуть банки на вимогу виконавців стосовно наявності, стану рахунків боржника відтепер в обов’язковому порядку повинна містити номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, які наявні на таких рахунках». |
| 7 | Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку | у випадках самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок; |
| 8 | за рішенням суду Національному агентству з питань запобігання корупції | стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" |
| 9 | іншим банкам | у випадках, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" |
| 10 | Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
(на його письмову вимогу) |
у зв'язку із здійсненням ним виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, - щодо наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності |
| 11 | Міністерству фінансів України
(на його письмовий запит) |
з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат на його запит щодо банківських рахунків фізичних осіб, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичних осіб, які звернулися за призначенням державних виплат, операцій списання з рахунків та/або зарахування на рахунки і залишки за такими рахунками на визначену дату або за конкретний проміжок часу. |
Оформлення запиту/вимоги про розкриття інформації, що містить банківську таємницю
Письмовий запит та/або дозвіл клієнта про розкриття інформації, що містить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, складається за довільною формою.
Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку має бути підписаний цією особою. Її підпис засвідчується підписом керівника банку чи уповноваженою ним особою або нотаріально.
Письмовий запит (дозвіл) юридичної особи - клієнта банку підписується керівником або уповноваженою ним особою. Якщо запит (дозвіл) надається уповноваженою особою, то обов'язково до такого запиту (дозволу) додається документ, який підтверджує повноваження цієї особи на підписання запиту (дозволу).
Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати
нормам частини другої статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Порядок розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю
Банк у разі надходження до нього письмової вимоги про надання інформації, що містить банківську таємницю, зобов'язаний розкрити цю інформацію або дати мотивовану відповідь про неможливість надання відповідної інформації протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги, якщо інші строки не встановлені законодавством України.
Якщо підготовка інформації перевищує вищезазначений строк її надання, банк зобов'язаний письмово повідомити про це службову особу або відповідний державний орган, що звернувся з вимогою про надання інформації, та зазначити, у який строк надаватиметься інформація, що містить банківську таємницю.
Банки надають на адресу вповноваженого державного органу інформацію, що містить банківську таємницю, у паперовому або електронному вигляді, якщо це визначено вимогою вповноваженого державного органу. У разі надання інформації в електронному вигляді обов'язковим реквізитом електронного документа банку є електронний підпис уповноваженої особи, прирівняний законом до власноручного підпису. Передавання інформації, що містить банківську таємницю, у електронному вигляді здійснюється в зашифрованому вигляді та/або захищеними каналами зв'язку згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку з питань інформаційної безпеки.
Банки надають інформацію стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу за вимогою уповноважених державних органів та осіб, визначених частиною першою статті 62 Закону про банки про надання такої інформації в паперовому або електронному вигляді,
Судовий порядок
Куди звернутися?
Заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи подаються до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. З урахуванням положення статті 95 ЦК України, статті 2 Закону «Про банки і банківську діяльність» такі заяви можуть бути також подані й за місцезнаходженням філії, представництва, іншого структурного підрозділу цього банку, які здійснюють банківську діяльність від імені банку та обслуговують юридичну або фізичну особу.
Враховуючи, що філії, представництва чи інший структурний підрозділ банку не є юридичними особами, тому особою, яка бере участь у справі (заінтересованою особою), є банк.
Перелік необхідних документів
Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленими статтею 175 ЦПК України, а також вимогам, які містяться в статті 348 ЦПК України. Зокрема, у заяві обов'язково зазначається:
- найменування суду, до якого подається заява;
- ім'я (найменування) особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю;ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я представника заявника, коли заява подається представником;
- найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
- обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
- обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
До заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, додається оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору, за винятком випадків, коли заявник звільнений від їх оплати згідно із законом або це питання вирішено судом у порядку статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Недотримання правил щодо форми і змісту заяв є наслідком застосування судами вимог про залишення заяви без руху, а у разі їх неусунення – повернення заявнику (частина перша, друга статті 185 ЦПК України).
Вартість
За подання заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір». За винятком випадків, коли заявник звільнений від оплати згідно із законом або це питання вирішено судом в порядку статті 136ЦПК України].
Порядок розгляду
Заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи розглядаються у порядку окремого провадження відповідно до глави 12 ЦПК України суддею одноособово без проведення попереднього судового засідання.
Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку, за наявності у справі даних про їх повідомлення, не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою. У такому разі при повторній неявці заявника настають наслідки, передбачені пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Строки розгляду питання
Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п'ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням тільки заявника.
Підстави для відмови
У тому разі, коли буде встановлено, що заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи грунтується на спорі, зокрема про виконання цивільно-правового договору, який виник з інших зобов’язальних правовідносин тощо, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде встановлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Виконання судового рішення та його оскарження
Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню (частина третя статті 350 ЦПК України). Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Відповідальність за розголошення банківської таємниці
Банк, а також його посадові особи, винні в незаконному розголошенні банківської таємниці, несуть відповідальність за це відповідно до закону – від цивільно-правової до кримінальної.
Так, відповідно до частини другої статті 1076 ЦК України у разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.
Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять банківську таємницю; розголошення банківської таємниці тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену статтями 231 і 232 КК України (карається штрафом від трьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років відповідно).
