Досудова доповідь

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Закону України від 05.02.15 р. № 160 «Про пробацію»
• Порядок складення досудової доповіді, затверджений наказом Мініністерства юстиції України № 200/5 від 27.01.2017 р.

Поняття досудової доповіді

Відповідно ст. 314-1 КПК з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Однак досудова доповідь не може використовуватися кримінальному провадженні як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України від 05.02.15 р. № 160 «Про пробацію» досудова доповідь — письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого.

Досудова доповідь складається щодо:

• особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
• особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п’яти років позбавлення волі;
• неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років незалежно від тяжкості вчиненого злочину.
  

До судова доповідь не складається:

• щодо особи, стосовно якої прокурором складено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності;
• щодо особи, яка вже відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі;
• щодо неповнолітнього, стосовно якого прокурором складено клопотання про застосування до нього примусових заходів виховного характеру;
• щодо неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, за наявності підстави для застосування примусових заходів виховного характеру;
• щодо особи, стосовно якої прокурором складено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру;
• щодо особи, до якої застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, проте вона вчинила новий злочин протягом невідбутої частини покарання;
• у разі, якщо під час підготовчого судового засідання ухвалено судове рішення про затвердження угоди, передбаченої цим Кодексом.
  

Фактично, досудова доповідь — це звіт, який складається в рамках здійснення досудової пробації (ч. 1 ст. 9 Закону «Про пробацію»).

Досудова доповідь складається підрозділом пробації за ухвалою суду відповідно до місця проживання обвинуваченого.

Досудова доповідь повинна містити таку інформацію:

• соціально-психологічна характеристика обвинуваченого;
• оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення;
• висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
  

Для підготовки досудової доповіді персонал органу пробації має право отримувати інформацію про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів та від громадян, перебувати на земельних ділянках, у жилих та інших приміщеннях громадян за їхньою згодою, відвідувати суб’єктів пробації за місцем їх проживання, роботи або навчання, викликати обвинуваченого до підрозділу пробації для проведення бесіди з метою складання досудової доповіді, бути присутнім під час судового засідання, заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених Законом.

Представники відділу пробації мають докладати максимум зусиль, щоб забезпечити суд необхідною об’єктивною інформацією для визначення найбільш ефективного виду покарання щодо обвинуваченого.

Досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження.

Права обвинуваченого при складанні досудової доповіді

Обвинуваченому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Відповідно до пп. 7 і 8 ч. 4 ст. 42 КПК обвинувачений має право:

1. отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді;
2. відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;
3. брати участь у підготовці досудової доповіді;
4. надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді;
5. ознайомлюватися з текстом досудової доповіді;
6. подавати свої зауваження та уточнення.
   

Відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 42 КПК обвинувачений зобов’язаний надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Порядок складання досудової доповіді

Рішення про необхідність складання досудової доповіді приймається судом під час підготовчого судового засідання у формі ухвали. Єдиний реєстр судових рішень вже містить безліч таких ухвал.

Суд під час ухвалення такого рішення має зазначити орган пробації, на якого буде покладено обов’язок складання досудової доповіді, анкетні дані обвинуваченого, місце його проживання та строк, у який досудова доповідь має бути надана суду.

У день о тримання такої ухвали суду або запрошення представника персоналу органу пробації до суду для участі у підготовчому судовому засіданні керівник органу пробації доручає йому підготовку досудової доповіді.

Доречно зазначити, що представник персоналу органу пробації може заявляти собі самовідвід або його може бути відведено ухвалою суду на підставі заяви сторони кримінального провадження про його відвід у випадках, передбачених ст. 77 і 79 КПК. У такому випадку керівник органу пробації доручає підготовку досудової доповіді іншому представнику персоналу органу пробації. Про зміну представника персоналу органу пробації, якому доручено підготовку досудової доповіді, інформується обвинувачений.

Підставами для відводу (самовідводу) представника органу пробації є:

• якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім’ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
• якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
• якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
  

У день отримання ухвали суду представник персоналу органу пробації реєструє її у відповідному журналі та заводить справу за матеріалами досудової доповіді стосовно обвинуваченого. Усі документи, які формуються у процесі підготовки досудової доповіді, долучаються до справи за матеріалами досудової до-повіді стосовно обвинуваченого.

Не пізніше дня, наступного за днем отримання ухвали суду, обвинуваченому надсилається виклик до органу пробації для проведення бесіди.

Виклик до органу пробації також може бути вручений особисто на підготовчому судовому засіданні, якщо представник персоналу органу пробації був на ньому присутній за запрошенням суду.

Для проведення бесід при підготовці досудової доповіді обвинувачений викликається до органу пробації (за необхідності). Про кожну наступну зустріч представник персоналу органу пробації вручає (надсилає) обвинуваченому окремий виклик до органу пробації.

Під час прибуття за першим викликом до органу пробації обвинуваченому повідомляються:

• мета, порядок підготовки та використання досудової доповіді;
• його права та обов’язки при підготовці досудової доповіді;
• дата подання до суду досудової доповіді.
  

Отримана від обвинуваченого усна інформація оформляється представником персоналу органу пробації у письмовій формі, з якою обвинувачений ознайомлюється під підпис.

Інформація про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, громадян, які можуть надати таку інформацію, одержується представником персоналу органу пробації шляхом направлення запитів або під час особистої зустрічі.

У разі, якщо місце постійного або тимчасового проживання обвинуваченого (місце роботи, навчання) знаходиться за межами територіальної юрисдикції органу пробації, який отримав ухвалу суду про складення досудової доповіді, таким підрозділом направляється запит про надання документів до відповідного органу пробації.

Орган пробації, який отримав запит, вживає заходів щодо підготовки необхідних документів та направлення їх до органу пробації, що надіслав запит, у зазначений в запиті строк.

Представник персоналу органу пробації відвідує без спеціального дозволу місця попереднього ув’язнення, якщо до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Під час відвідування місця попереднього ув’язнення представник персоналу органу пробації має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи обвинуваченого, отримувати від персоналу місця попереднього ув’язнення іншу інформацію та документи, необхідні для складення досудової доповіді.

Про своє рішення про участь (відмову) у підготовці досудової доповіді обвинувачуваний підтверджує повідомленням під підпис.

Відмовою від участі у підготовці досудової доповіді також може вважатися неприбуття обвинуваченого, який був належним чином поінформований, за викликом для проведення першої бесіди з метою роз’яснення порядку підготовки та використання досудової доповіді.

У разі відмови обвинуваченого підписати повідомлення про відмову від участі у підготовці досудової до-повіді або його неприбуття за викликом представник персоналу органу пробації складає довідку та долучає її до справи. У довідці зазначаються дата, місце та обставини, причини її складення.

У разі відмови обвинуваченого від участі у підготовці досудової доповіді надалі він не викликається до органу пробації, за винятком виклику для ознайомлення з текстом досудової доповіді.

Відмова обвинуваченого від участі у підготовці досудової доповіді не позбавляє його права ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення, а також звертатися до органу пробації із заявою про згоду брати участь у підготовці досудової доповіді не пізніше терміну, необхідного для реалізації зазначеного права, з урахуванням строку підготовки такої доповіді, зазначеного в ухвалі суду.

Обвинувачений викликається представником персоналу органу пробації для ознайомлення з текстом досудової доповіді не пізніше ніж за три дні до строку подання досудової доповіді, встановленого ухвалою суду.

Неприбуття обвинуваченого за викликом до органу пробації для ознайомлення з текстом досудової доповіді не є підставою, що унеможливлює її подання до суду у строк, встановлений ухвалою суду.

Зауваження т а уточнення обвинуваченого до тексту досудової доповіді можуть подаватися як в усній, так і письмовій формі. Тому стороні захисту доречно користуватися такими правами задля впливу на остаточний результат досудової доповіді.

Представник персоналу органу пробації розглядає зауваження та уточнення обвинуваченого та враховує їх при складанні досудової доповіді.

У разі, якщо представник персоналу органу пробації вважає зауваження та уточнення обвинуваченого безпідставними та не враховує їх у тексті досудової до-повіді, обвинувачений викладає їх окремо у письмовій формі. Такі зауваження та уточнення, підписані обвинуваченим, долучаються до тексту досудової доповіді.

Досудова доповідь, складена представником персоналу органу пробації, повідомлення обвинуваченого про відмову від участі у складенні досудової доповіді (за наявності), не враховані зауваження та уточнення обвинуваченого до тексту досудової доповіді, викладені письмово (за наявності), а також супровідний лист подаються до суду не пізніше ніж за день до кінця строку підготовки такої доповіді, зазначеного в ухвалі суду.

У разі наявності або виникнення об’єктивних обставин, що унеможливлюють підготовку або своєчасне подання досудової доповіді, орган пробації невідкладно повідомляє про це суд з відповідним обґрунтуванням.

Представник персоналу органу пробації також має право в порядку ст. 317 КПК заявляти до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження щодо:

• обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження;
• обставин, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
• повних і всебічних відомостей про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров’я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов’язану з психічною хворобою, повинно бути також з’ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;
• ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;
• умов життя та виховання неповнолітнього;
• наявності дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення;
• складу сім’ї неповнолітнього, обстановки в ній, взаємин між дорослими членами сім’ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутових умов сім’ї;
• обстановки в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємин з вихователями, учителями, однолітками, характеру і ефективності виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього;
• зв’язків і поведінки неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.
  

Зміст досудової доповіді

Форма досудової доповіді викладена у додатку 8 до Порядку.

Досудова доповідь складається на підставі інформації, отриманої з різних джерел, що зазначені вище.

У відомостях про джерела інформації зазначаються:

• прізвища, імена, по батькові близьких родичів, які надали інформацію про обвинуваченого, ступінь їх родинних зв’язків;
• прізвища, імена, по батькові осіб з числа оточення обвинуваченого (із зазначенням ступеня зв’язків з обвинуваченим) та посадових осіб, які надали інформацію для підготовки досудової доповіді;
• перелік установ і організацій, які надали документи для підготовки досудової доповіді;
• перелік документів, які використовувалися для підготовки досудової доповіді.
  

Якщо при підготовці досудової доповіді з різних джерел отримується суперечлива інформація, у досудовій доповіді про це обов’язково зазначається, наприклад, рідні або громадяни стверджують про зловживання алкоголем, а обвинувачений цю інформацію заперечує.

Розділ «Соціально-психологічна характеристика обвинуваченого» має містити інформацію про особистість обвинуваченого та умови його життя відповідно до факторів ризику, що впливають на поведінку обвинуваченого, а саме:

1. Історія правопорушень (попередні судимості; вік на час першого притягнення до кримінальної відповідальності, повторність, сукупність, рецидив злочинів); час, який минув з моменту винесення попереднього судового рішення, яким особу було засуджено, звільнено від покарання чи кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами; час, який особа в сукупності провела в установах виконання покарань; форма вини за обвинуваченням; категорія злочину за обвинуваченням; наявність обставин, які обтяжують покарання за обвинуваченням (за винятком повторності та рецидиву злочинів); короткий зміст (обставини, мотиви) правопорушення за обвинуваченням, ставлення обвинуваченого до правопорушення; умови життєдіяльності та розвитку (житло, освіта, робота, матеріальне становище);
2. Особистісні характеристики (контроль над поведінкою та мисленням, психічний стан, зловживання алкоголем, наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами); соціальне оточення (стосунки у суспільстві, з рідними та близькими); ставлення до правопорушень; мотивація до зміни способу життя (поведінки, переконань); фактори, які підвищують ризик вчинення кримінального правопорушення, ураховуючи його криміногенні потреби; наявність у обвинуваченого мотивації до позитивних змін (у тому числі з урахуванням бажання обвинуваченого брати участь у підготовці досудової доповіді).
   

Оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення здійснюється за 4-рівневою шкалою: низький, середній, високий, дуже високий. Також представник органу пробації має оцінити ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється за тими самими критеріями.

Останнім розділом досудової доповіді є «Висновок про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк». У цьому розділі зазначаються проблемні питання особистості обвинуваченого та його життєдіяльності, на які повинні бути спрямовані заходи впливу, висновок про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк, з урахуванням доступних програм та послуг, за умови реалізації яких можливо досягнути правослухняної поведінки без застосування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.

Особливості щодо неповнолітніх

Складення досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей неповнолітнього. Форма досудової доповіді щодо неповнолітнього встановлена додатком 9 до Порядку.

Неповнолітній обвинувачений викликається до органу пробації разом з його батьками або іншими законними представниками. Інший порядок допускається лише в разі, якщо це зумовлюється обставинами, встановленими під час кримінального провадження.

Бесіда з неповнолітнім обвинуваченим проводиться у присутності хоча б одного з його батьків або інших законних представників.

Представником персоналу органу пробації проводяться бесіди з батьками або іншими законними представниками неповнолітнього. За результатами кожної з них складається її опис, з яким батьки або інші законні представники ознайомлюються під підпис.

Досудова доповідь про неповнолітнього обвинуваченого додатково повинна містити інформацію про:

• вплив криміногенних факторів на поведінку особи (стислий огляд виявлених криміногенних факторів ризику щодо скоєння повторних правопорушень (наприклад, вживання наркотичних речовин, брак навичок управління власними емоціями тощо). Мотивація підлітка до змін і самовдосконалення та його готовність брати участь у послугах, програмах і заходах із втручання);
• рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику повторного вчинення неповнолітнімкримінальних правопорушень (рекомендації мають враховувати доступність відповідних програм і послуг, а також наявність інших умов у громаді, що найбільше відповідають цільовим потребам неповнолітнього).
  

На осіб, які досягли повноліття під час здійснення кримінального провадження, а також на випадки, коли особа в одному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, частину з яких нею вчинено до, а решту — після досягнення 18 років, розповсюджуються особливості підготовки досудової доповіді щодо неповнолітніх, за винятком положень, що передбачають обов’язкову участь їх батьків або інших законних представників.

Оцінка ризиків вчинення повторного правопорушення базується як на тому, які злочини та правопорушення були вже скоєні раніше правопорушником, так і на факторах його теперішнього життя: рівень освіти та професійних навичок, наявність житла та постійної роботи, особистісні характеристики, рівень підтримки з боку родичів та соціального оточення, стан здоров’я, вживання алкоголю та наркотичних речовин, а також інші чинники.

Висновки

Як бачимо, ще до розгляду справи по суті суд матиме повну характеристику на особу обвинуваченого та висновок органу пробації щодо можливості призначення покарання, яке не пов’язане із позбавленням волі. Тому активна участь сторони захисту на цій стадії може стати запорукою «кращого» вироку для обвинуваченого.

Важливо також зазначити, що судом на підставі досудової доповіді може бути призначене звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, у такому випадку на засудженого покладаються такі обов’язки, як періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Також можуть бути покладені судом і додаткові обов’язки:

• не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
• виконувати заходи, передбачені пробаційними програмами;
• пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювань що становить небезпеку для здоров’я інших осіб;
• дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.