Вогнепальна зброя, як об'єкт спільної сумісної власності подружжя
== Нормативна база ==
- Сімейний кодекс України (далі - СК України)
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Постанова Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-ХІІ "Про право власності на окремі види майна"
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»
Загальна інформація
За правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Важливо! Термін позовної давності на подання позовної заяви про поділ спільно нажитого майна після розлучення встановлено у три роки.
До розлучення позовна давність на подачу такого позову не застосовується.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.
Громадяни набувають права власності на вогнепальну зброю, придбану ними з відповідного дозволу, що надається органами внутрішніх справ, згідно зі Спеціальним порядком набуття права власності громадянами на окремі види майна, установленого постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-ХІІ "Про право власності на окремі види майна".
Судова практика
| Увага! З аналізу судової практики вбачається, що зброя не може вважатися об`єктом індивідуального користування когось із подружжя, а тому не є особистою приватною власністю. Як правило, суди залишають зброю у власності тієї особи, у якої є дозвіл на її зберігання, однак з компенсацією половини вартості такої зброї іншому з подружжя. |
- Постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/20563/16-ц
- Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2019 року у справі № 761/32835/16-ц
