Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Розміри земельних ділянок, що передаються громадянам у власність безоплатно

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земель них ділянок із земель державної та комунальної власності в таких розмірах:

  • для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
  • для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
  • для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
  • для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
  • для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
  • для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства, відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)

Передача земельних ділянок безкоштовно у власність громадян здійснюється один раз за кожним видом використання, тобто кожен громадянин України має право безкоштовно отримати у свою приватну власність шість земельних ділянок різного цільового призначення (ст. 116 Земельного кодексу України).

Поняття особистого селянського господарства

Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства. Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя).

У разі виходу з особистого селянського господарства кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок (ст. 33 Земельного кодексу України).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель, державної або комунальної власності мають звернутися з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає ці земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України:

  • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах).

Подання клопотання (заяви)

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються:

  • графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки,
  • погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
  • документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
  • копію документа, що посвідчує особу.

Термін розгляду клопотання (заяви)

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підстави для відмови у наданні дозволу

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в судовому порядку. Строк для оскарження відмови - 6 місяців.

Розробка проекту землеустрою

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (ДЗК)

Для реєстрації земельної ділянки в ДЗК необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за місцем розташування земельної ділянки із:

  1. Заявою про внесення відомостей до ДЗК;
  2. Оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
  3. Документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

На підтвердженням державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з ДЗК про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Затвердження проекту землеустрою

Для затвердження проекту землеустрою необхідно подати до органу місцевого самоврядування клопотання про затвердження проекту.

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянки у власність чи у користування.

Реєстрація права власності на земельну ділянку

Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:

  • Центри надання адміністративних послуг;
  • нотаріус

Строк розгляду до 5 робочих днів.

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Порядок_виділення_земельної_ділянки_в_натурі_під_особисте_селянське_господарство&oldid=31399