Примусове стаціонарне лікування або самоізоляція під час карантину

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна  база

Загальна інформація

Відповідно до статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особливо небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення.

Рекомендації під час карантину, введеного у зв’язку з коронавірусом COVID-19

Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 лютого 2020 року № 521«Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» коронавірус COVID-19 внесено до списку особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, зобов'язані:

  • вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню інфекційних хвороб;
  • виконувати вимоги та рекомендації медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержуватися режиму роботи закладів охорони здоров'я та наукових установ, у яких вони лікуються;
  • проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження.

Стаціонарне лікування та/або самоізоляція під час карантину

Відповідно до статті 22 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, хворі на інфекційні хвороби, контактні особи та бактеріоносії, які створюють підвищену небезпеку зараження оточуючих, підлягають своєчасному та якісному лікуванню, медичному нагляду та обстеженням. Особи, які хворіють на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби, є носіями збудників цих хвороб або перебували в контакті з такими хворими чи бактеріоносіями, а також хворі на інші інфекційні хвороби у разі, якщо вони створюють реальну небезпеку зараження оточуючих, підлягають лікуванню, медичному нагляду та обстеженням у стаціонарах відповідних закладів охорони здоров'я чи наукових установ.

Порядок госпіталізації, лікування та медичного нагляду за хворими на інфекційні хвороби, контактними особами та бактеріоносіями, умови їх перебування у відповідних закладах охорони здоров'я та наукових установах установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 березня 2020 року № 722 "Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)" затверджено стандарти екстренної медичної допомоги та медичної допомоги "Коронавірусна хвороба (COVID-19)".

Відповідно до статті 28 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» особи, які хворіють особливо небезпечними та небезпечними інфекційними хворобами або є носіями збудників цих хвороб, відсторонюються від роботи та іншої діяльності, якщо вона може призвести до поширення таких хвороб. Вони підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою допомоги з коштів соціального страхування в порядку, що встановлюється законодавством. Такі особи визнаються тимчасово чи постійно непридатними за станом здоров'я до професійної або іншої діяльності, внаслідок якої може створюватися підвищена небезпека для оточуючих у зв'язку з особливостями виробництва або виконуваної роботи.

Особи, хворі на особливо небезпечні інфекційні хвороби, в разі відмови від госпіталізації підлягають примусовому стаціонарному лікуванню, а носії збудників зазначених хвороб та особи, які мали контакт з такими хворими, - обов'язковому медичному нагляду і карантину в установленому порядку.

Перелік особливо небезпечних і небезпечних інфекційних захворювань, умови визнання особи хворою на інфекційну хворобу або носієм збудника інфекційної хвороби, протиепідемічні і карантинні правила встановлюються в порядку, визначеному законодавством.

Статтею 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»визначено, що Кабінет Міністрів України відповідно до закону встановлює карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення і поширення інфекційних хвороб та уражень людей.

Самоізоляція

Відповідно до пунктів 5-7 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" самоізоляція здійснюється з метою запобігання поширенню на території України COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19.

З метою протидії поширенню COVID-19 та моніторингу самоізоляції використовується електронний сервіс “Вдома” Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - система).

Самоізоляції підлягають:

  • особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім:

- осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування;
- осіб, які отримали повний курс вакцинації від COVID-19 (через 14 днів від дати введення останньої дози відповідно до протоколу вакцинації від COVID-19) за відсутності симптомів;
- сіб, які перехворіли на COVID-19 (протягом 180 днів від дати забору матеріалів, що дали позитивний результат тестування на COVID-19) за відсутності симптомів;

  • особи з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;
  • особи, які перетинають державний кордон на в’їзд в Україну, крім:

- осіб, які не досягли 18 років;
- глав та членів офіційних делегацій іноземних держав, співробітників міжнародних організацій, а також осіб, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Міністерства закордонних справ;
- працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;
- осіб, які прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючих їх осіб;
- осіб, які прибувають для участі в культурних заходах, що проходять на території України, за запрошенням закладу культури та супроводжуючих їх осіб;
- військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав - членів НАТО та держав - учасниць програми НАТО “Партнерство заради миру”, які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил або прибувають на запрошення Міністерства оборони;
- експертів прикордонних відомств країн Європейського Союзу, які прибувають в рамках проведення спільних операцій з Європейською агенцією прикордонної та берегової охорони Frontex;
- членів офіційних урядових та інших делегацій України, які повертаються в Україну після здійснення короткострокових відряджень за кордон з метою участі в міжнародних консультаціях, переговорах, конференціях, сесіях органів міжнародних організацій, засіданнях міжурядових комісій, інших спільних міждержавних органів;
- учасників зовнішнього незалежного оцінювання, осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території України, а також батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками або іншими законними представниками, які супроводжують таких осіб;
- водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;
- осіб, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
- осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати), або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, або одужання особи від зазначеної хвороби;
- іноземців та осіб без громадянства, які в’їжджають в Україну та мають документи, що підтверджують транзитний проїзд територією України протягом 48 годин;
- громадян України, які мають документ, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини;

  • особи, які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім:

- осіб, які не досягли 18 років;
- працівників представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні;
- учасників зовнішнього незалежного оцінювання;
- осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
- здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
- одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, які супроводжують осіб, зазначених в абзацах четвертому - шостому цього підпункту;
- громадян України, які бажають здійснити вакцинацію від COVID-19 на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, за умови пред’явлення запрошення на вакцинацію з унікальним ідентифікатором;
- громадян України, які мають документ, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини;
- осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати), або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, або одужання особи від зазначеної хвороби;

  • особи з підтвердженим діагнозом COVID-19, виписані із закладу охорони здоров’я, до моменту одужання відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.


Особа, яка підлягає самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них, зобов’язана встановити та активувати мобільний додаток. У разі неможливості встановлення такого мобільного додатка особа підлягає обсервації.

Самоізоляція, обсервація особи у зв’язку з перетинанням державного кордону не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону (крім осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж сім днів протягом останніх 14 днів).

Самоізоляція, обсервація особи у зв’язку з прибуттям з тимчасово окупованих територій в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетинання контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них.

Строк самоізоляції

Лікуючий лікар визначає на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я строк самоізоляції хворого на COVID-19 або особи з підозрою на інфікування COVID-19.

Строк самоізоляції становить 14 днів для осіб, які:

  • мали контакт з хворим на COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування, з моменту контакту з хворим;

Строк самоізоляції становить 10 днів для осіб, які здійснили перетин державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них, та розпочинається через 72 години з моменту перетину державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них, крім випадків, передбачених абзацом тридцять шостим пункту 7 Постанови.

Строк самоізоляції становить 14 днів для осіб, які здійснили перетин державного кордону та прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж сім днів протягом останніх 14 днів. Строк самоізоляції розпочинається з моменту перетину державного кордону та не може бути припинений в порядку, визначеному абзацом тридцять шостим пункту 7 Постанова.

Контроль за перебуванням особи в місці самоізоляції

Особи, які потребують самоізоляції, зобов’язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають.

Поточний контроль за перебуванням особи в місці самоізоляції здійснюється за вибором особи в один із таких способів:

  • працівниками Національної поліції, Національної гвардії відповідно до внутрішнього порядку заходів з контролю за самоізоляцією, державних установ епідеміологічного профілю МОЗ, уповноваженими органами місцевого самоврядування посадовими особами;
  • за допомогою системи через мобільний додаток.

Особа вважається такою, що обрала здійснення поточного контролю з використанням системи через мобільний додаток, з моменту авторизації в ній. До моменту авторизації поточний контроль здійснюється працівниками Національної поліції, Національної гвардії, державних установ Міністерства охорони здоров’я епідеміологічного профілю, посадовими особами, уповноваженими органами місцевого самоврядування.

Поточний контроль з використанням системи через мобільний додаток здійснюється за допомогою сукупності інформації, зокрема шляхом перевірки відповідності фотографії обличчя особи еталонній фотографії, зробленій під час встановлення мобільного додатка, та геолокації мобільного телефона в момент фотографування.

Після встановлення мобільного додатка в будь-який час протягом доби особа отримує повідомлення (push-повідомлення). У разі отримання повідомлення особа повинна протягом 15 хвилин за допомогою мобільного додатка зробити фото свого обличчя.

У разі невідповідності геолокації або фотографії, відсутності зв’язку з мобільним додатком, видалення, встановлення обмежень щодо передачі інформації за допомогою мобільного додатка до органів Національної поліції надсилається повідомлення про випадок порушення умов самоізоляції. Надсилання повідомлення є підставою для подальшого здійснення органами Національної поліції, Національної гвардії контролю за додержанням зобов’язання щодо самоізоляції.

Надсилання повідомлення до органів Національної поліції не може бути окремою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину.

Обсервація

Особи, які не повідомили про неможливість дотримання зобов’язання щодо самоізоляції (у тому числі використання мобільного додатка у разі перетину державного кордону) підлягають обсервації.

Перебування осіб в обсерваторах, крім харчування, є безкоштовним.

Особи, які перебувають в обсерваторах, можуть отримувати особисті речі, продукти харчування (крім алкогольних напоїв та речей, заборонених до зберігання) та зобов’язані дотримуватися правил, установлених адміністрацією місця обсервації. Транспортування осіб від місця обсервації до місць проживання здійснюється за власні кошти осіб.

Перебування в обсерваторах іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, та осіб, яких визнано біженцями, або осіб, які потребують додаткового захисту) оплачується страховиком відповідно до поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування витрат, пов’язаних з обсервацією, або такими особами самостійно.

Облаштування спеціалізованих закладів для організації обсервації, харчування, транспортування до них осіб, зокрема від пунктів пропуску через державний кордон, що потребують обсервації, медичне спостереження за ними забезпечують обласні, Київська міська державна адміністрації.

Відповідальність за відмову від лікування/самоізоляції

Відмова від госпіталізації хворого з підозрою на коронавірус та відмова від ізоляції осіб, якщо вони мали контакт з хворими на коронавірус та самовільне залишення місця обсервації особою, яка може бути інфікована коронавірусною хворобою COVID-19 розцінюється як порушення санітарно-протиепідемічних правил і норм та відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та статті 44 (3) Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, -

♦ тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо особа,яка мала контакт з хворим на коронавірус порушила умови ізоляції, що спричинило або могло спричинити поширення захворювання відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та статті 325 Кримінального кодексу України про порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням:

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, -

♦ карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

♦ караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Примусове_стаціонарне_лікування_або_самоізоляція_під_час_карантину&oldid=30866