Порушення порядку здійснення операцій з металобрухту

Матеріал з WikiLegalAid

Нормармативна база

Визначення понять та склад кримінального правопорушення

Металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Операції з металобрухтом - це заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів.

Під порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом Законодавець відповідно до ст. 213 ККУ розуміє - здійснення заготівлі металобрухту, переробки брухту кольорових і чорних металів фізичними особами без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації як суб’єкта господарювання, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.

За статтею 213 ККУ поняттям «здійснення операцій з металобрухтом без державної реєстрації» охоплюються два види діяльності:

  • здійснення особою, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, операцій з металобрухтом, що згідно із законом підлягають ліцензуванню;
  • здійснення такою самою особою операцій з металобрухтом, які не підлягають ліцензуванню.

Операції з металу, що підлягають ліцензуванню– це діяльність, пов’язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою.

Заготівля металобрухту - це діяльність, пов’язана з купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту суб’єктами господарювання.

Переробка металобрухту - це діяльність, пов’язана із доведенням металобрухту шляхом сортування або, в разі потреби, пресування, пакетування, дрібнення, різання до стану, що відповідає вимогам законодавства; вилучення металевої складової із шлаків металургійної переробки чорних та кольорових металів і їх сплавів".

Металургійна переробка металобрухту - переплавка металобрухту в металургійних агрегатах з використанням додаткових матеріалів та особливих технологічних режимів з метою зміни структури металу, доведення його хімічного складу до параметрів, які відповідають вимогам стандартів, та отримання легованої сталі, відповідних марок кольорових металів і їх сплавів із визначеними технологічними та експлуатаційними властивостями.

Під операціями, що не підлягають ліцензуванню, зокрема, слід розуміти діяльність саме фізичних осіб, пов’язану із збиранням та реалізацією побутового брухту чорних і кольорових металів.

Збирання металобрухту - це діяльність, пов’язана з переміщенням металобрухту від місця його утворення або знаходження до суб’єктів господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту, та їхніх приймальних пунктів, спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їхніх приймальних пунктів.

Купівля та/або реалізація металобрухту - діяльність, пов’язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов’язань.

Побутовий металобрухт - непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність.

Промисловий металобрухт - непридатні для прямого використання в промисловості та інших галузях економіки вироби або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту - це місце, на базі якого фактично провадяться недозволені операції по збиранню, заготівлі, переробці та реалізації брухту чорних та (або) кольорових металів.

Об’єкт кримінального правопорушення

Об’єктом кримінального правопорушення є відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, порядок проведення яких регламентуються ЗУ Про металобрухт. Додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення можуть бути відносини власності, а додатковим факультативним - відносини у сфері оподаткування.

Предмет кримінального правопорушення

Предметом кримінального правопорушення є, як побутовий так і промисловий металобрухт, а також приміщення та споруди для розташування незаконних пунктів його прийому, схову і збуту.

Об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 ККУ, полягає в таких діях: здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом; здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом; надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.

Суб’єкт кримінального правопорушення

Суб’єктом кримінального правопорушення визнається фізична осудна особа, що досягла 16 років, а також посадові особи суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом.

Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення

Суб’єктивна сторона аналізованого кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, а його мотиви й мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

Кваліфікуючі ознаки

Для кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 213 ККУ встановлення факту здійснення зазначених у статті операцій є обов’язковим.
При кваліфікації кримінального правопорушення необхідно також враховувати, що в цих випадках йдеться про відсутність державної реєстрації, обов’язковість якої обумовлена тим, що особа здійснює відповідну діяльність, яка має загальні законодавчі ознаки підприємницької чи іншої господарської діяльності (див. статті 3 і 42 ГК України). Також для кваліфікації за ст. 213 ККУ не має значення, з яким саме металобрухтом – побутовим чи промисловим – здійснюються операції в супереч встановленому порядку.

Заготівлю металобрухту здійснюють суб’єкти господарювання. Переробку (надання послуг з переробки) металобрухту здійснюють лише спеціалізовані або спеціалізовані металургійні переробні підприємства. Металургійну переробку металобрухту здійснюють лише спеціалізовані металургійні переробні підприємства.

Ліцензування та вимоги до діяльності з металобрухтом

Повідомляємо, що у зв’язку із втратою чинності Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності» від 02.03.2015№ 222- VIII, який регулював відносини у сфері ліцензування та визначав, зокрема, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідність отримання ліцензій на право здійснення господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів скасовано.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності» від 02.03.2015№ 222- VIII, у разі скасування ліцензування виду господарської діяльності, орган ліцензування втрачає свої повноваження, а ліцензії, видані на здійснення цього виду діяльності, вважаються недійсними.

Відносини, які виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом регулюються Законом України «Про металобрухт».

Законом чітко встановлено, що право здійснювати операції з металобрухтом мають лише спеціалізовані металургійні підприємства, а також їх пункти. Дозвіл на такі операції видають лише за наявності спеціального брухтопереробного та вантажопідйомного обладнання, складів, кваліфікованого персоналу, а також за умов виконання всіх вимог протипожежної, радіаційної та екологічної безпеки.

Відповідно до вищезазначеного повідомляємо, що спеціалізовані або спеціалізовані металургійні переробні підприємства, а також їх приймальні пункти, мають право здійснювати заготівлю, переробку та металургійну переробку металобрухту на підставі акту обстеження.
Форма акта обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємств, їх приймальних пунктів та приймальних пунктів спеціалізованих металургійних переробних підприємств (брухт кольорових/чорних металів) затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03.11.2011 N 191.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 524 від 29.03.2016 затверджено перелік обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству при здійсненні операцій з металобрухтом.


Спеціалізовані підприємства - суб’єкти господарювання всіх форм власності, що здійснюють заготівлю та/або переробку (надають послуги з переробки) металобрухту, відповідають вимогам цього Закону про металобрухт, у тому числі мають власну або орендовану ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається суб’єктом господарювання з урахуванням його виробничих потреб.

Спеціалізовані металургійні переробні підприємства - підприємства, що здійснюють заготівлю, переробку (надають послуги з переробки) та металургійну переробку металобрухту, відповідають вимогам цього Закону, мають власне або орендоване виробниче, технологічне обладнання (у тому числі піч), лабораторію для визначення відповідного хімічного складу продукції, які забезпечують технологію металургійної переробки металобрухту, контроль технологічного процесу та якості отриманої продукції.

Приймальний пункт спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства - виробничий підрозділ спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства, на базі якого проводяться операції із заготівлі та переробки металобрухту. Кожний приймальний пункт повинен мати вагове, брухтопереробне, вантажопідйомне обладнання, а також відповідну ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається його виробничими потребами відповідно до Закону.

Розмежування кримінальної відповідальності від адміністративного проступку

Розмежування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 ККУ, та адміністративного проступку, передбаченого ст. 164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Кримінальне правопорушення та інші правопорушення різняться, насамперед, за ступенем суспільної небезпечності.
Єдиним законодавчо закріпленим критерієм розмежування кримінального правопорушення щодо порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом і відповідного адміністративного проступку є обсяг отриманого доходу від проведення таких операцій. Не кримінальну відповідальність на підставі ст. 213 ККУ, а за загальним правилом, адміністративну відповідальність мають тягнути такі дії, що можуть мати місце на діючих на підставі отриманих ліцензій чи їх копій спеціалізованих підприємствах та їх приймальних пунктах:

  • приймання металобрухту від фізичних осіб без перевірки у них документа, який засвідчує особу, або без оформлення акта приймання із зазначенням даних цього документа та описом металобрухту;
  • приймання промислового брухту у фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємництва; приймання металобрухту від юридичних осіб без оформлення відповідного акта;
  • залучення до операцій з промисловим металобрухтом осіб віком до 18 років; проведення готівкових розрахунків при здійсненні операцій з промисловим металобрухтом тощо.

Умови та загальні правила діяльності з металобрухтом

Суб’єкти господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту, мають право згідно із законодавством відкривати приймальні пункти, що здійснюють заготівлю металобрухту.

Спеціалізоване або спеціалізоване металургійне переробне підприємство має право згідно із законодавством відкривати приймальні пункти, що здійснюють заготівлю металобрухту, а також створювати відокремлені підрозділи, що здійснюють заготівлю та переробку металобрухту.

Приймання металобрухту від фізичних осіб обов’язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється із заповненням розрахункового документа - спрощеної розрахункової квитанції.

Заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту фізичними особами забороняються.

Приймання металобрухту від суб’єктів господарювання оформлюється актом приймання, в якому зазначаються найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) та місцезнаходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до вимог законодавства.

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов’язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Приймання на брухт технічних засобів телекомунікацій, споруд електрозв’язку або їх частин, іншого телекомунікаційного обладнання дозволяється лише від суб’єктів господарювання, що використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, за наявності оригіналу або належним чином засвідченої копії чи витягу з відповідного акта про списання такого майна з балансу та документів, що підтверджують його використання в господарській діяльності.

Перелік таких технічних засобів телекомунікацій, споруд електрозв’язку або їх частин, іншого телекомунікаційного обладнання, які можуть здаватися на брухт виключно від суб’єктів господарювання, що використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі зв’язку та органом державного регулювання у сфері телекомунікацій.
Типовий зразок акту прийому передачі - акт приймання металобрухту Акт приймання металобрухту.jpg

Важливо! Відповідно до ст. 13 Закону України «Про металобрухт» місцеві державні адміністрації у здійсненні операцій з металобрухтом:
- складають акт обстеження спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів на відповідність вимогам Закону України «Про металобрухт» на територіях відповідних адміністративних одиниць;

- здійснюють контроль за додержанням спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами та їх приймальними пунктами встановлених умов та правил здійснення операцій з металобрухтом..

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов’язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Юридичним особам забороняється залучати до операцій з промисловим металобрухтом осіб віком до 18 років.

Перелік обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству для провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки металобрухту кольорових металів передбачено Наказом №524. 

Також важливо: Постановою Кабінету міністрів України від 28 травня 2012 р. № 468 встановлено перелік товарів (у тому числі й металів) вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається.

Судова практика

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Порушення_порядку_здійснення_операцій_з_металобрухту&oldid=30272