Фіктивне підприємництво

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 08:37, 23 червня 2021, створена Natalia.zaitseva (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
У зв'язку з прийняттям 18 вересня 2019 року Закону України № 101-IX "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес" статтю 205 Кримінального кодексу України "Фіктивне підприємництво" виключено.

Нормативна база

  1. Конституція України
  2. Кримінальний кодекс України
  3. Господарський кодекс України
  4. Цивільний кодекс України
  5. Закон України від 18 вересня 2019 року № 101-IX "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес"

Загальні положення

Право на підприємницьку діяльність

Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (частина 1 статті 42 Конституції України). Виключно законами України визначаються правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання (пункт 8 частини 1 статті 92 Конституції України).

Поняття підприємництва

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (частина 1 статті 42 Господарського кодексу України).

Поняття юридичної особи

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (частина 1 статті 80 Цивільного кодексу України).

Поняття суб'єкта господарювання

Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (частина 1 статті 55 Господарського кодексу України).

Фіктивна діяльність суб’єкта господарювання

Ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними (стаття 55¹ Господарського кодексу України):

  • зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;
  • незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;
  • зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;
  • зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Злочин, кримінальна відповідальність та покарання

Поняття фіктивного підприємництва

Фіктивне підприємництво - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Склад злочину

Об’єкт злочину. Встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності.

Об'єктивна сторона злочину. Створення або придбання юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Суб’єкт злочину. Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного віку і виступає як засновник (учасник) або покупець суб'єкта підприємництва - юридичної особи.

Суб’єктивна сторона злочину. Суб’єктивною стороною злочину є умисел і мета - прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Відповідальність та покарання

Кримінальна відповідальність та покарання за частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України

Кримінальна відповідальність за створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона - карається штрафом від п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення злочину повторно, або в заподіявши велику матеріальну шкоду

Кримінальна відповідальність за створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, якщо такі дії вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, - караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Визначення розміру матеріальної шкоди

Розмір матеріальної шкоди для цілей статті 205 Кримінального кодексу України визначається у Примітці до цієї статті.

Фізичній особі

Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (станом на 2019 рік – 192100 гривень).

Державі або юридичним особам

Матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (станом на 2019 рік – 960500 гривень).

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України для відповідного року.

Податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік розмір прожиткового мінімуму, станом на 1 січня, становить 2189 гривню, отже у 2021 році розмір податкової соціальної пільги передбаченої пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 Податкового кодексу України дорівнює 1094,50 гривень.

Декриміналізація

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес", відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 якого статтю 205 Кримінального кодексу України виключено.