Порядок реєстрації місця проживання малолітньої дитини без згоди батька
Нормативна база
- Конституція України
- Сімейний кодекс України
- Цивільний кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру»
Опис суттєвих аспектів
У відповідності до вимог ст. ст. 7,15 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно ч.1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
У відповідності до положень ч.4 ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.
Згідно абз.5 пп.6 п. 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Реєстрація дитини без згоди одного з батьків може здійснюватися в два етапи:
- досудове врегулювання питання - рішенням органу опіки та піклування;
- у судовому порядку - відповідним рішенням суду.
Куди звернутися
- До органу опіки та піклування міської/селищної ради районної державної адміністрації або, у порядку позовного провадження до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням відповідача
- З відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування до органу місцевого самоврядування
Вартість
- За реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративний збір: у разі звернення особи протягом встановленого строку - у розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати; у разі звернення особи з порушенням встановленого строку - у розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати
- За подачу позовної заяви до суду справляється судовий збір в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Перелік необхідних документів
До органу опіки та піклування:
- заява до органу опіки та піклування про реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька (матері);
- копія паспорту батька (матері);
- свідоцтво про народження дитини;
- довідка про склад сім’ї;
- документи на право власності на житло;
- згода власника житла на реєстрацію дитини.
До суду:
- позовна заява;
- свідоцтво про народження дитини;
- копія свідоцтва про шлюб;
- копія паспорта позивача;
- довідка про склад сім’ї;
- квитанція про сплату судового збору.
До органу місцевого самоврядування:
- рішення органу опіки та піклування або рішення суду;
- заява про реєстрацію місця проживання встановленого зразка;
- копія паспорту матері (батька);
- свідоцтво про народження дитини;
- квитанція про сплату адмінпослуги.
Строки розгляду питання
- Протягом місяця – у разі звернення до органу опіки та піклування районної державної адміністрації
- Протягом визначених у ст. 275 Цивільного процесуального кодексу України строків (суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі) - у разі звернення до суду.