Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини
Нормативна база
- Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"
- Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"
- Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"
Хто має право на допомогу
Допомога при народженні дитини надається одному з батьків або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.
Куди звернутися
Для отримання допомоги при народженні дитини необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини.
Заява може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики України за посиланням https://e-services.msp.gov.ua/ з використанням електронного цифрового підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Як отримати електронний цифровий підпис (ЕЦП)? ЕЦП можна отримати в Державній фіскальній службі, ТОВ "Центр сертифікації ключів "України", ПАТ "УкрСиббанк", ПАТ "ПРИВАТБАНК". |
Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать. Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.
Перелік та зразки необхідних документів
Для отримання допомоги при народженні дитини необхідно пред'явити:
- паспорт або інших документ, який підтверджує особу;
- заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
- копію свідоцтва про народження дитини;
- копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);
- видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).
Даний перелік документів є вичерпним.
У разі народження дитини під час перебування жінки в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань адміністрація ізолятора або установи у десятиденний строк після отримання заяви матері про призначення допомоги при народженні дитини подає її заяву і копію свідоцтва про народження дитини органу соціального захисту населення.
Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини та копії свідоцтва про смерть. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні
дитини не призначається.
Розмір допомоги при народженні
Допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 квітня 2014 року, призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (860 грн. на місяць) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні дитини. А у випадку якщо дитину (на яку призначають допомогу) влаштовано у дитячий заклад на повне державне утримання, допомога призначається і виплачується також у розмірі, встановленому при народженні дитини. Гроші при цьому перераховують на відкритий у банку рахунок дитини.
Умови припинення виплати допомоги:
- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
- відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
- нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
- тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;
- припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
- перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
- усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
- смерті дитини;
- смерті отримувача допомоги;
- виникнення інших обставин.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Поновлення виплати допомоги
Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини і його усиновлення). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.
Контроль за використанням допомоги
Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади, в межах повноважень. У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.
Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання дитини.