Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави

Нормативна база

Конституція України
Кримінальний кодекс України
Закон України “Про державний кордон України”

Конвенція про територіальне море та прилеглу зону від 29 квітня 1959 p. Ратифікована Президією Верховної Ради СРСР 20 жовтня 1960 p.

Гельсінкський заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р.

Поняття

Територіальна цілісність або територіальна недоторканність держави — принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканною від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою.

Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.
Об'єктом злочину є безпека держави у політичній і воєнній сферах, яка полягає у відсутності загрози порушення встановлених Конституцією, законами України і міжнародними правовими актами територіальної цілісності України та порядку визначення її території.

Державний кордон України - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України, а саме: межі суходолу, вод, надр, повітряного простору. Ця лінія проходить: на суходолі - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах, на морі по зовнішній межі територіального моря України, а також певним чином на річках, озерах та інших водоймах, на мостах, греблях, інших спорудах, і позначається на місцевості чітко видимими прикордонними знаками (демаркація).

Кваліфікуючі ознаки злочину:

1. вчинення особою, яка є представником влади;
2. вчинення його повторно;
3. вчинення за попередньою змовою групою осіб;
4. поєднання з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі.
   

Особливою кваліфікуючою ознакою є настання в результаті його вчинення таких суспільно небезпечних наслідків, як загибель людей (під загибеллю людей необхідно розуміти загибель хоча б однієї людини), або інших тяжких наслідків (настання великої матеріальної шкоди, зруйнування або пошкодження прикордонних інженерних споруд чи інших важливих об'єктів, виникнення масових безпорядків, заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень тощо).

Під іншими тяжкими наслідками у злочині, передбаченому ст. 110, треба розуміти настання великої матеріальної шкоди, зруйнування або пошкодження прикордонних інженерних споруд чи інших важливих об'єктів, виникнення масових безпорядків, розрив чи суттєве погіршення дипломатичних стосунків з іншою державою, заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень тощо.

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України регламентується ст. 110 Кримінального кодексу України, а саме умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій - караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або без такої.

Вчинення цього злочину представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Вищезазначені дії, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.

Даний злочин відноситься до особливо тяжких.

Об’єктивна сторона

Об’єктивна сторона злочину характеризується діями, які можуть виявитися у таких чотирьох формах:

1. дії, спрямовані на зміну меж території України;
2. дії, спрямовані на зміну меж державного кордону України;
3. публічні заклики до вчинення таких дій;
4. розповсюдження матеріалів із закликами до вказаних дій.

Перші дві форми дій можуть бути вчинені насильницьким (в тому числі і збройним) або іншим шляхом всупереч Конституції України або нормам міжнародного права (наприклад, спроба змінити межі території України на користь іншої держави; вчинення конфлікту на державному кордоні України, пов’язаного зі спробою змінити межі кордону, в тому числі шляхом збройного нападу на прикордонну заставу). Публічні заклики до вчинення вказаних дій означають усні ( на мітингу, зборах, по радіо тощо ) або письмові звернення до громадян (невизначеної або певної групи людей ). Заклики можуть бути пов’язані зі спробами схилити невизначену кількість людей або певні організації чи інші угруповання до виходу автономної республіки, області, району або міста зі складу України або до відокремлення частини території України і приєднання її до території іншої держави. Розповсюдження матеріалів до вчинення вказаних дій – це ознайомлення різними способами (розкидання, розклеювання, розсилання тощо) змісту матеріалів до відома невизначеної кількості осіб.

Зміна території - дії, вчинені з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, - це будь-які дії, „ спрямовані на передачу частини території України під юрисдикцію іншої держави або на зменшення території України шляхом утворення на ЇЇ території іншої суверенної держави. Питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який може бути призначений тільки ВР.

Зміна меж : До  вказаних дій можна віднести створення з вказаною метою не передбачених законодавством воєнізованих або збройних формувань чи груп, захоплення й утримання пунктів пропуску через державний кордон тощо (у цих випадках дії винних мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 або 3 ст. 110 і ст. ст. 260 або 341).  Щодо дій, спрямованих на зміну державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, то Конституція України не встановлює порядку зміни державного кордону. Зміна державного кордону (який є умовною лінією), навіть здійснена внаслідок збройного захоплення частини території країни, водночас означає зміну меж її території.

Про поняття публічні заклики, розповсюдження матеріалів 'див. коментар до ст. 109. Відповідні матеріали - письмові чи зафіксовані на іншому носієві інформації листівки, плакати, газети тощо - тут виступають засобами вчинення злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених у ч. 1 ст. 110 дій.

Суб’єктивна сторона

Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Обов’язковою ознакою злочину є наявність спеціальної мети – змінити межі території або державного кордону України.

Якщо особа вчинює певні дії з метою зміни меж території областей, інших адміністративних одиниць без намагання змінити зовнішні межі території України, відповідальність за ст. 110 виключається, У разі, коли такі дії вчинено службовою особою, вони можуть бути кваліфіковані за ст. ст. 364, 365, 366, а військовою службовою особою - за стст. 423, 424, 366.

Для публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території (державного кордону) України, і для розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій зазначена мета не є обов'язковою ознакою складу. Відповідальність за ці дії має нести й особа, яка особисто не має такої мети.

Психічне ставлення винного до наслідків, передбачених у ч. З ст. 110, може характеризуватися як умислом, так і необережністю.

Кваліфіковані види

1. вчинені особою, яка є представником влади
2. представник влади – це особа, яка постійно або тимчасово перебуває на службі в органах державної влади або управління чи місцевого самоврядування і здійснює функції зазначених органів. Така особа наділена правом в межах своєї компетенції давати як для громадян, так і для установ, незалежно від відомчої належності чи підлеглості, вказівки правового характеру, що підлягають обов’язковому виконанню, застосовувати примусові заходи і щодо громадян, які безпосередньо не підпорядковані їй по службі.
3. за попередньою змовою групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.
4. поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі (полягають у явному вираженому (словесно, письмово чи за допомогою технічних засобів) неприязному ставленні до тієї чи іншої нації з метою створити серед людей національну ворожнечу, викликати у багатьох осіб почуття неприязні до способу життя, побуту, релігії, культури певної нації.
5. які призвели до загибелі людей ( під загибеллю людей потрібно розуміти смерть хоча б однієї людини.
6. «інші тяжкі наслідки» - заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, зруйнування або пошкодження будівель тощо.