Особливості здійснення негласного зняття інформації з електронних інформаційних систем

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодексу України (далі - КПК України)
• Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"
• Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"
• Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / О.М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін.;  за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В. Портнова. – Х.: Право, 2012.

Загальні положення

Відповідно до ч.1 ст. 264 Кримінально процесуального кодексу України

1.  Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

Сутність такої негласної слідчої ( розшукової) дії полягає у здійсненні  на підставі ухвали  слідчого судді  пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться  в електронній інформаційній системі або її частинах, без відома власника, володільця або утримувача системи.Зазначена негласна слідча (розшукова) дія проводиться у разі, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

Зняття інформації з електронних інформаційних систем полягає в тому, що орган, який її здійснює, на підставі ухвали слідчого судді проводить запис певної інформації, якою обмінюються обвинувачений (підозрюваний) з іншими особами, або інші особи з підозрюваним (обвинуваченим), або підозрювані (обвинувачені) між собою, і повідомляє про це слідчого, який її досліджує.

Стаття 1 Закону України « Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» визначає, що під електронною інформаційною системою розуміється організаційно-технічна система, у якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Власником інформації у такому випадку слід вважати фізичну і юридичну особу, якій належить право власності на інформацію.

Підставами для проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем є відомості, що в електронній інформаційній системі або її частині є інформація, що має значення для досудового розслідування. Відомості можуть міститися як в електронній інформаційній системі, так і в її частинах. Частинами електронної інформаційної системи, як правило, можуть бути: база даних, система управління базою даних, клієнтське програмне забезпечення тощо.

Об’єктами зняття інформації з електронних інформаційних систем є: електронно-обчислювальні машини (комп’ютери), автоматизовані системи, комп’ютерні мережі, мережі електрозв’язку, які накопичують, обробляють, зберігають або передають відомості про тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Проведення негласної слідчої дії, регламентованої цією статтею КПК, забезпечується зняттям інформації, що оброблялася, зберігається або зберігалася на персональному комп’ютері, або декількох персональних комп’ютерах, об’єднаних у локальну мережу, або ж зовнішніх накопичувачах інформації, що приєднувалися до електронних інформаційних систем. Проведення цієї слідчої дії відбувається негласно, у порядку, встановленому статтями 246, 248, 250 КПК.

Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин може здійснюватися як шляхом безпосереднього фізичного доступу до них фахівцями уповноважених підрозділів правоохоронних органів, так і шляхом програмного проникнення. Негласне зняття інформації із засобів електронно-обчислювальної техніки полягає у застосуванні засобів спеціальної техніки із великими ресурсами оперативної та довгочасної пам’яті, яка забезпечує повне копіювання інформації із жорсткого диска (дисків) та інших електронних носіїв інформації  підозрюваного, обвинуваченого, що можуть містити інформацію, яка має значення у кримінальному провадженні. Програмне проникнення до електронних інформаційних систем (їх частин) здійснюється шляхом застосування спеціальних програмних продуктів, які забезпечують копіювання інформації, що обробляється на ПЕОМ підозрюваного, обвинуваченого, на віддалений комп’ютер, що перебуває у користуванні уповноваженого органу, який проводить цю негласну (розшукову) дію.

Вказана негласна слідча (розшукова) дія проводиться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Рішення про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем

Відповідно до ч.2 ст. 264 Кримінально процесуального кодексу України.

2.   Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

Рішення про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем приймає слідчий суддя за клопотання слідчого, погодженого з прокурором. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Уповноваженими органами у процесі збору і фіксації інформації, що  має значення для кримінального провадження, може проводитись цілеспрямований пошук серед комп’ютерних систем та мереж відкритої інформації, у тому числі всесвітньої мережі Інтернет, з метою виявлення необхідних у справі відомостей. Серед великих масивів інформації, що локалізуються в соціальних мережах Інтернету, може бути отримана інформація щодо окремих осіб, які підозрюються в підготовці та вчиненні злочинів, їх зв’язків, та багато інших відомостей, що можуть сприяти вирішенню завдань досудового розслідування. Оскільки ця інформація є загальнодоступною, дозволу слідчого судді на її пошук та фіксацію кримінальний процесуальний закон не потребує, через те, що не відбувається обмеження приватності спілкування окремих осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Кримінально процесуального кодексу України

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування ( найменування електронної інформаційної системи, фізична адреса розташування її файлових серверів та робочих станцій або електронна адреса в мережі Інтернет, її власник, володілець або утримувач) та спосіб, яким обмежений доступ до неї.

В ухвалі для проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем зазначається:

• орган, який звернувся з клопотанням;
• зміст клопотання, при цьому зазначається дата заведення оперативно-розшукової справи щодо особи;
• дані про особу;
• стаття Кримінального кодексу України, якою передбачено кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою, чи до якого вона готується;
• ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи;
• підстави надання дозволу (з посиланнями на них); точну назву даної негласної слідчої (розшукової) дії;
• термін застосування та його обґрунтування (не більше строків ведення справи);

У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення, який не може перевищувати двох місяців. Вказаний строк може бути продовженим.

• орган, який буде проводити зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Отримавши ухвалу слідчого судді про дозвіл на зняття інформації з електронної інформаційної системи, слідчий може письмово, у порядку п.2 ч.2 ст.40, ст.41, ч.6 ст.246 КПК доручити оперативному підрозділу проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

За результатами проникнення до електронної інформаційної системи складається протокол із дотриманням вимог статті 104-107, 252 КПК, до якого долучаються додатки у вигляді носіїв інформації, отриманої за результатами проведення цієї негласної слідчої дії.

Фіксування результатів зняття інформації

Відповідно до ч.2 ст. 265 Кримінально процесуального кодексу України

2. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов’язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації.

Уповноважені працівники оперативних підрозділів у ході проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій відбирають ту інформацію, яка має значення у кримінальному провадженні, фіксують її на матеріальних носіях, що можуть забезпечити подальше відтворення цієї інформації. Слідчий вивчає інформацію, складає протокол, до якого приєднує носії інформації як додатки. У протоколі за результатами зняття інформації з телекомунікаційних мереж звукова інформація розшифровується уповноваженою службовою особою, у необхідних випадках за участю спеціаліста, а ті фрагменти, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, вносяться до протоколу. Додатками до протоколу про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж можуть виступати носії з фонограмами запису розмов, друкованої інформації та зображень, що передавались засобами зв'язку. Додатками до протоколу про зняття інформації з електронних інформаційних систем можуть бути флеш-карти, жорсткі та гнучкі, оптичні диски та інші носії інформації, що забезпечують фіксацію та збереження інформації у вигляді електронних файлів. У протоколі також слід вказати на технічні засоби, вид програмного забезпечення, яке використовувалось для фіксації та відтворення отриманої за результатами негласних слідчих (розшукових) дій інформації, з метою забезпечення можливості ознайомлення із цією інформацією на подальших стадіях кримінального провадження.

У протоколі зазначається:

• дата його складання;
• посада, прізвище та ініціали особи, у провадженні якої перебуває справа;
• номер справи, за якою здійснювався захід;
• номер постанови;
• дата її прийняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення заходу;
• вид заходу та строки його здійснення;
• найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення заходу;
• дані про особу, стосовно якої здійснювався захід; результати здійснення заходу;
• відомості про матеріальні носії інформації та місце їх зберігання.

Протягом 24 годин після припинення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж або з інформаційних систем, відповідно до ч.3 ст. 252 КПК, уповноважена посадова особа оперативного підрозділу передає протокол прокурору для прийняття ним рішення про використання як доказ інформації, отриманої внаслідок застосування цих форм втручання у приватне спілкування, у цілому або певного її фрагмента.

Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути негайно знищені на підставі його рішення, викладеного в постанові (ст. 255 КПК України). Інформація, отримана в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій до постановлення ухвали слідчого судді, якщо він постановив ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, повинна бути знищена (ст. 250 КПК України).

Особа, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ст. 253 КПК України).