Землі лісогосподарського призначення

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальні положення

Землі лісогосподарського призначення - це землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:

  • зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
  • окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. (ст. 55 Земельного кодексу України)
  • полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.

Згідно ст.5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Право власності на землі лісогосподарського призначення

Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Тобто, право власності на ліси виникає у фізичних осіб, які є громадянами України та юридичних осіб, які зараєстровані у встановленому законодавством порядку.

Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

Замкнені ділянки— це такі земельні ділянки лісового фонду, які відокремлені природними (болотами, водоймами, пустирями і т. ін.) або протипожежними розривами. Порядок надання їх у приватну власність регулюється статтями 116, 118 Земельного кодексу України.

Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси

Громадяни і юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, мають право:

  • власності на лісові ресурси та їх використання;
  • на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
  • продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
  • споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.

Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, зобов'язані:

  • вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування ;
  • забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів;
  • дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
  • вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
  • вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
  • забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності лісогосподарського призначення провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування, за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ст. 20 Земельного кодексу України).

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок

Припинення права приватної власності на ліси

Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник земельної ділянки може в добровільному порядку відмовитись від права власності на користь держави або територіальної громади. Для цього необхідно подати заяву до відповідного органу в установленому законом порядку.

Відповідальність у сфері використання земель лісогосподарського призначення

Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КАСУ) передбачено відповідальність за правопорушення у сфері використання земель лісогосподарського призначення. До відповідальності можуть притягуватися як громадяни, так посадові особи юридичних осіб.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (Державне агентство лісових ресурсів України) розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 КАСУ.

Від імені Державного агентства лісових ресурсів України, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник Державного агентства лісових ресурсів України, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу (стаття 241 КАСУ).

Норма КАСУ Вид порушення Розмір штрафу
Стаття 63 КАСУ Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Стаття 69 КАСУ Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Стаття 70 КАСУ Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Стаття 70 КАСУ Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Землі_лісогосподарського_призначення&oldid=25298