Підстави оскарження повідомлення про підозру
Нормативна база
Поняття повідомлення про підозру
Підозра – це процесуальне рішення прокурора або слідчого за погодженням із прокурором, яке приймається на стадії досудового провадження та ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах, яке засноване на припущенні про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення та сформоване на неостаточних результатах розслідування.
Частиною 4 статті 278 КПК України передбачено, що дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа, невідкладно вносяться уповноваженою особою (слідчим, прокурором) до Єдиного реєстру досудових розслідувань .
Підозрюваним, у відповідності до норм КПК України є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Пунктом 16 ч. 3 ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України надано право підозрюваному оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що в досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, в тому числі повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником
Тобто, подання скарги на повідомлення про підозру в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, є реалізацією підозрюваним прав закріплених у ст. 42 КПК України.
Підстави, які характеризують обґрунтованість підозри
КПК України визначає чотири підстави, які характеризують обґрунтованість підозри:
1) повідомлення про підозру, складене письмово та вручене особі, яка після вручення набуває статусу підозрюваного, з обов’язковим посиланням на докази вчинення зазначеною особою кримінального правопорушення;
2) наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують учинення особою кримінального правопорушення;
3) доведення перед судом вагомості й достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення;
4) оцінювання судом доказів учинення особою кримінального правопорушення.
Підстави для скасування повідомлення про підозру
В Кримінальному процесуальному кодексі України відсутній конкретний перелік підстав для скасування повідомлення про підозру.
З аналізу положень ст. 276–278 КПК України можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру:
1.Неналежний суб’єкт складення та вручення повідомлення про підозру;
Наприклад:
- повідомлення про підозру складено слідчим, однак немає відмітки про погодження прокурором (дане повідомлення про підозру є недійсним з моменту його здійснення);
- зміст повідомлення не містить дату його складання, підпис слідчого або прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, або в повідомленні не зазначені права підозрюваного;
- підозра вручена не уповноваженою особою ( підозру має право вручити тільки прокурор, у порядку, визначеному ст. 481 КПК України)
2. Порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру;
Наприклад:
- підставою для скасування повідомлення про підозру також є порушення порядку його вручення, (зокрема факт, що на момент вручення підозри, по кримінальному провадженню закінчився строк досудового розслідування);
- підставою для скасування повідомлення про підозру є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру (процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення уповноваженою особою).
3. Необґрунтованість підозри.
Наприклад:
- повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що в свою чергу крім порушення вимог КПК України є грубим порушенням права на захист;
- аналіз змісту повідомлення про підозру, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому злочину кримінального правопорушення;
- матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння шкоди, на цій підставі повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Після скасування письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний внести відомості щодо скасування повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Оскаржити повідомлення про підозру можливо не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом. Тобто, повідомлення про підозру можливо оскаржити тільки в межах досудового розслідування.