Зміст, форми та суб'єкти права власності на землю

Зміст та форми права власності на землю Зміст

[сховати] 

• 1Нормативна база • 2Поняття власності на землю • 3Зміст права власності на землю • 4Форми права власності на землю Нормативна база[ред. • ред. код] 1. Конституція України, прийнята 28.06.1996 № 254к/96-ВР. 2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV. 3. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV 4. Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI. 5. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII. 6. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI. 7. Закон України "Про безоплатну правову допомогу" від 02.06.2011 № 3460-VI Поняття власності на землю [ред. • ред. код] Конституцією України визначено, що кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Зміст права власності на землю[ред. • ред. код]