Обчислення пенсій

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальна інформація

Нарахування пенсій, обчислення розміру пенсії та перерахунок відбувається згідно Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Вказаний Закон розповсюджується тільки на застрахованих осіб, які сплачують внески в Пенсійний фонд України самостійно, або за яких внески сплачують їх роботодавці та організації. Відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

  • пенсія за віком;
  • пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
  • пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Облік страхового стажу та розрахунок пенсії з 1 січня 2020 року

Після набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» найактуальнішими є питання щодо змін в порядку обчислення страхового стажу. З 1 січня 2020 року мінімальний страховий стаж для призначення пенсій за віком становить 25 років і поступово збільшується щороку до 2028 року на 1 рік.

Порядок визначення страхового стажу наведено у статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Як до ухвалення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", так і після страховий стаж із січня 2004 року обчислюють за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, до зазначеної дати - на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цього Закону.

При цьому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 р., зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним раніше (на підставі документів: трудової книжки, диплома про освіту, військового квитка, свідоцтва про народження дитини тощо).

За наявності підстав до зазначених періодів застосовуються і норми законодавства щодо пільгового обчислення стажу. Наприклад стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає подвійне обчислення стажу за роботу в окремих медичних закладах і відділеннях (психіатричних, інфекційних, реанімаційних тощо). Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що було чинним раніше, за періоди роботи після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу зараховується також на загальних підставах, відповідно, період із дня встановлення інвалідності до досягнення особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і період із дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Період, протягом якого особа, що підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, також включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Якщо за період із 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування немає відомостей, необхідних для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок.

Якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожен місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених, виходячи з мінімальної заробітної плати, за відповідний місяць; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Пунктом 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено особливості обчислення страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зокрема, для визначення права на призначення пенсії до стажу включаються періоди:

  • ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
  1. з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
  2. з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);
  • проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
  • перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно (після 01.07.2013 р. період перебування в таких відпустках зараховується до страхового стажу, зокрема для визначення розміру пенсії за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки саме з цієї дати вони є застрахованими особами);
  • перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 01.01.2005.

Нормами статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ще з 2004 року передбачено добровільну участь осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тобто в періоди після 1 січня 2004 року, коли страховий стаж зараховується лише за умови сплати страхових внесків, людина, яка не належала до категорії застрахованих осіб (наприклад, офіційно на території України не працювала або працювала неофіційно), може звернутися до органів фіскальної служби та укласти відповідний договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового соціального страхування згідно з нормами статті 10 Закону України «Про збір nа облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Законом передбачено два види договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зокрема, частиною другою статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що особи беруть у ній участь протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь, але не менше як один рік (крім договорів про одноразову сплату). Тобто людина, укладаючи цей договір, зобов'язується щомісяця, протягом не менше року від дати укладання договору, сплачувати ЄСВ і кожен місяць, за який сплачено внески, буде зараховано до страхового стажу. При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок і більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладання договору. Мінімальний внесок становить 22% від мінімальної зарплати (з 01.01.2018 мінімальний розмір заробітної плати по Україні 3723 грн). Тобто за кожен місяць страхового стажу особа має сплатити 819,06 грн, якщо договір укладено на поточний рік.

Відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір nа облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (починаючи з 1 січня 2004 року). Із 01.01.2018 р. сума сплаченого ЄСВ за договором про одноразову сплату за минулий час за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладання договору, помножений на коефіцієнт 2. Тобто, починаючи з 01.01.2018 місячна сума одноразової сплати складає 1638,12 грн. 

  ВАЖЛИВО!  Докупити можна лише загальний страховий стаж. Не можна докупити спеціальний стаж, наприклад, стаж шахтаря, металурга, вчителя чи лікаря.

Пенсія за віком

Згідно статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію у зв’язку з досягненням певного віку мають особи після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року – не менше 25 років з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — не менше 26 років з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року — не менше 27 років з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року — не менше 28 років з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року — не менше 29 років з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року — не менше 30 років з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року — не менше 31 року з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — не менше 32 років з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року — не менше 33 років з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року — не менше 34 років починаючи з 1 січня 2028 року — не менше 35 років.
Розмір пенсії залежить від тривалості стажу та розміру заробітної плати.
Для обчислення пенсії, для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу (в залежності від місяців страхового стажу) та коефіцієнт заробітної плати, який визначається шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

До страхового стажу за період до 01.01.2004 р. зараховуються всі періоди роботи, що зазначені у трудовій книжці. Також до страхового стажу зараховується, зокрема, час декретної відпустки, військова служба, навчання у вищих і середніх спеціальних закладах тощо, тобто види трудової діяльності, що зазначені в статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Після 01.01.2004 р. застрахованими особами, окрім працюючих, є зокрема особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особи, які проходять строкову військову службу, тощо. До страхового стажу зараховується також період коли особи отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на такий відсоток:

  • на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
  • на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.


Пенсії по інвалідності

Згідно ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії з інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком.

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, за наявності такого страхового стажу.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

  • У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
  • Якщо особа визнана особою з інвалідністю нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.
  • У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
  • У разі якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.
  • У разі якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю пропущено з поважних причин або в разі визнання його знову особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особу з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо він не отримував пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання його особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника

Стаття 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», констатує, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

  • чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
  • діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
  • Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
  • чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо вони:

  • були на повному утриманні померлого годувальника;
  • одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків. Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

Кілька пенсій одночасно

Якщо робітник має право на декілька видів пенсій одночасно, йому нараховується одна пенсія на його вибір.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії.

Статтею 54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено види пенсійних виплат за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування згідно яких застрахована особа, яка відповідно до закону є учасником накопичувальної системи пенсійного страхування, має право на отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або на індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, за умови досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а в разі відстрочення часу призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період після досягнення такого віку - з дня закінчення строку відстрочення дати призначення пенсії за віком у солідарній системі.

Довічна пенсія за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування враховується під час визначення мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Обчислення_пенсій&oldid=22262