Реабілітація учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни
Нормативна база
- Конституція України
- Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
- Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»
- Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
- Закон України «Про відпустки»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 201 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1057 «Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях»
- Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»
Поняття та види реабілітації учасників АТО (ООС)
Сьогодні в українському суспільстві залишається актуальною тема повернення учасників АТО (ООС) до життя після участі у бойових діях шляхом реабілітації.
Реабілітація учасників АТО (ООС) - це один із найважливіших напрямків діяльності органів державної влади щодо створення та реалізації програм соціального захисту бійців, збереження або відновлення фізичного та психологічного здоров’я учасників бойових дій, досягнення ними соціально-психологічного благополуччя.
До реабілітації можна віднести такі заходи:
- лікування (безкоштовне протезування, безкоштовні ліки та лікарські засоби);
- психологічна реабілітація (санаторно-курортне лікування).
Розроблення та впровадження державної стратегії в питаннях соціального захисту ветеранів АТО (ООС) покладено на Міністерство у справах ветеранів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни.
Лікування та реабілітація учасників АТО (ООС)
З моменту отримання відповідного статусу учасник АТО (ООС), особа з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих учасників АТО (ООС) набувають право на безкоштовні ліки та лікарські засоби.
В аптеках, при медичному закладі у якому було видано рецепт на лікування можна отримати безкоштовні ліки та лікарські засоби. У разі амбулаторного лікування особи, відпуск безоплатних ліків здійснюється за місцем проживання цієї особи. Необхідно зазначити, що особи, які мають право на пільговий відпуск ліків в період обслуговування їх у відомчих лікувально-профілактичних закладах можуть отримати безоплатні лікарські засоби у аптеках, закріплених за цими закладами.
При цьому з собою необхідно мати рецепт лікаря та ветеранське посвідчення.
Детальний перелік захворювань на лікування яких безоплатно видаються лікарські засоби за рецептами передбачено у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17 серпня 1998 р. № 1303.
Варто пам'ятати, що безоплатний відпуск лікарських засобів провадиться лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворому надано пільги.
Дане питання регулюється у відповідності до п.1, ст. 12,13,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»
Чинним законодавством України передбачено і те, що учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих мають право на безкоштовне протезування. Слід вказати, що в державних закладах охорони здоров'я здійснюється зубопротезування, яке фінансується з місцевих бюджетів. В разі відмови у наданні пільги слід звертатися до територіальних структурних підрозділів з питань охорони здоров’я за місцем проживання особи (обласних, міських).
Дане питання регулюється у відповідності до п.2, ст. 12, 13, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Психологічна реабілітація учасників АТО
Право на психологічну реабілітацію мають учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни, постраждалі учасники Революції Гідності.
Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь у АТО (ООС) в обов’язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико - психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад.
Метою проведення психологічної реабілітації є збереження або відновлення фізичного та психічного здоров’я учасників бойових дій, профілактика агресивної та саморуйнівної поведінки.
Перелік реабілітаційних установ, які надають послуги з психологічної реабілітації, пропонується органом соціального захисту. До послуг з надання психологічної реабілітації відноситься: психологічна діагностика, психологічна просвіта та інформування, психологічне консультування, психологічна підтримка і супроводження, психотерапія, групова робота. Визначившись з потрібною установою, особа подає до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій, районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад наступні документи:
- заяву про отримання послуг із психологічної реабілітації;
- копію посвідчення (УБД, особи з інвалідністю, учасника війни, чи постраждалого учасника Революції Гідності);
- копію документа що підтверджує участь в АТО або забезпеченні її проведення з перебуванням в районах АТО у період її проведення;
- після цього між органом соцзахисту, особою та адміністрацією реабілітаційної установи укладається тристоронній договір про отримання/надання реабілітаційних послуг.
Законодавством передбачено можливість відшкодування послуг із психологічної реабілітації (витрат на проїзд, проживання та харчування в умовах стаціонару тощо). Для цього особі необхідно звернутись із відповідною заявою до органу соціального захисту за місцем реєстрації або за місцем фактичного проживання чи за місцем розташування військової частини.
Дане питання регулюється у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1057 «Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» , постановою КМУ від 12 липня 2017 р. № 497 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності».
У відповідності до чинного законодавства України забезпечення безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів здійснюється для:
- учасників бойових дій - не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;
- осіб з інвалідністю внаслідок війни – позачергово щороку строком на 18-21 день;
- особи з інвалідністю внаслідок війни із захворюванням нервової системи ( з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) – відповідно до медичних рекомендацій, з них:
I та II груп - до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів;
III групи - до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день;
- постраждалих учасників Революції Гідності - не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;
- учасників війни - не частіше ніж один раз на два роки строком на 18-21 день.
Для того, щоб отримати санаторно-курортне лікування потрібно перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.
Варто зазначити, що учасник АТО (ООС) має можливість вільно обирати заклад для санаторно-курортного лікування. Для цього необхідно визначитись із санаторієм та повідомити про свій вибір управління соцзахисту. Після цього, працівниками управління соцзахитсу виконується перевірка закладу на відповідність встановленим вимогам. Згодом, між органом соцзахисту, особою та адміністрацією санаторію укладається тристоронній договір про отримання путівки та надання санаторно-курортного лікування.
Якщо ж особа протягом двох років не одержувала безоплатної санаторно-курортної путівки, то законодавством передбачено право на грошову компенсацію вартості санаторно-курортного лікування. Вказаний 2-х річний термін розпочинається з моменту звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації.
Важливо знати, що діти учасників бойових дій або діти, один з батьків яких загинув у районі проведення АТО (ООС) мають право на безоплатне забезпечення путівкою до дитячого закладу оздоровлення один раз на рік у випадку, якщо така путівка не надавалась у поточному році.
Для цього потрібно звернутись до управління соціального захисту населення за місцем постійного проживання дитини та подати копію свідоцтва про народження дитини, копію посвідчення учасника бойових дій одного з батьків.
Дане питання регулюється у відповідності до п. 3 ст. 12, п.З; ст 13, п.З; ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».; Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»; постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»; постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року №734 «Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету».