Розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту
Нормативно-правова база
- Закон України "Про дорожній рух"
- Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306
- Правила розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.05.1995 № 21
Загальні положення
Зупинки – це одна із складових системи міського пасажирського транспорту, які є невід’ємним її атрибутом та в першу чергу впливають на пропускну здатність наземних ліній.
Порядок розміщення та обладнання зупинок на автобусних, трамвайних і тролейбусних маршрутах в містах і селищах міського типу України встановлюється Правилами розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту Затвердженими Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.05.95 р. N 21.
Вибір місця розташування зупинок покладається на підприємства міського електротранспорту і автомобільного транспорту, які здійснюють перевезення пасажирів в даному населеному пункті.
Розміщення та обладнання зупинок здійснюється за проектом, узгодженим з Державтоінспекцією і затвердженим виконкомом місцевої Ради народних депутатів.
Класифікація і планувальні параметри зупинок
Територіально зупинка міського транспорту включає посадочну площадку для пасажирів і місце для зупинки маршрутних транспортних засобів. Вона починається від місця установки відповідного дорожнього знака (5.41 «Місце зупинки автобуса», 5.42 «Місце зупинки трамвая», 5.43 «Місце зупинки тролейбуса») і розміщується від нього в напрямку, зворотному руху транспорту. Межі зупинки (у поздовжньому напрямку) визначаються довжиною посадочної площадки для пасажирів.
Під час розміщення зупинок на вулично-дорожній мережі повинно забезпечуватись виконання таких основних умов:
- якнайзручнішого і безпечного підходу до основних об'єктів масового відвідування;
- якнайменшого зниження пропускної здатності міської вулиці (дороги);
- якнайменших взаємних перешкод між різними видами міського транспорту;
- зручності пересадки з одного виду міського транспорту або маршруту на інший.
Розміщення зупинок на вулично-дорожній мережі
Зупинки, як правило, розміщують поблизу перехресть міських вулиць та доріг, а також посередині великих перегонів, якщо поряд знаходяться об'єкти массового відвідування.
Відповідно до вищезазначених Правил автобусні і тролейбусні зупинки слід розміщувати, як правило, за перехрестям, а трамвайні - до перехрестя міських вулиць та доріг. У разі розміщення автобусних и тролейбусних зупинок за перехрестям відстань від посадочної площадки до пішохідного переходу повинна бути не більше 5-10 м.
Оптимальна відстань між зупинками на маршрутах, транспортні засоби яких працюють у звичайному режимі, повинна становити 400-600 м, в експресному режимі і на маршрутах швидкісного трамвая - 800-1200 м.
На ділянках міських вулиць та доріг, де сумарна частота руху автобусів і тролейбусів перевищує 30 одиниць за годину, їхні зупинки слід зосереджувати. Спочатку за ходом руху розміщується тролейбусна, а потім автобусна зупинка. Відстань між тролейбусною і автобусною посадочними площадками повинна бути не менше 10 м.
Обладнання зупинок
Посадочні площадки повинні мати удосконалене покриття, яке легко піддається очищенню. Не допускається застій води на покритті після миття зупинки або дощу. Окрім того, на посадочних площадках не повинно бути зелених насаджень, кіосків, рекламоносіїв та інших об'єктів і споруд (крім кіосків для продажу проїзних квитків та лав з навісом або павільйонів для пасажирів, які б спричинювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки). Винятком є посадочні площадки, де вже ростуть дерева.
На зупинках міського транспорту обов'язково повинна бути розміщена маршрутна інформація.
Зупинки міського транспорту також обов'язково повинні бути обладнані пішохідними огорожами та іншими відповідними технічними засобами для забезпечення безпеки дорожнього руху, а посадочні площадки, крім того повинні бути обладнані ще і транспортними огорожами.
Освітленість зупинок міського транспорту та підходів до них в темний час доби повинна бути не менше 15 лк.
На кожній зупинці повинні бути установлені урни для сміття, які розміщують на початку і в кінці посадочної площадки так, щоб вони не заважали пасажирам здійснювати посадку і висадку з транспортних засобів, а також біля лави з навісом (павільйону).
Кіоски для продажу проїзних квитків необхідно розміщувати на відстані не менше 1,5 м від проїзної частини або на початку посадочної площадки фасадом, орієнтованим у бік посадочної площадки або тротуару.
Лави з навісом (павільйони) на зупинках слід установлювати на відстані не менше 2 м від проїзної частини. Довжина лави ( з навісом або у павільйоні) визначається пасажирооборотом зупинки, частотою руху маршрутних транспортних засобів і повинна становити не менше 3 м.
Кіоски для продажу проїзних квитків, урни, лави з навісом і павільйони забороняється розміщувати на пішохідній частині тротуару, якщо її ширина становить менше 3 м або якщо між тротуаром і забудовою є розподілювальна смуга.
Утримання зупинок
Покриття і всі елементи обладнання зупинок повинні постійно перебувати у належному експлуатаційному стані і відповідати вимогам безпеки дорожнього руху.
Покриття зупинки слід регулярно прибирати від сміття, якнайшвидше очищувати від снігу та льоду. У разі ожеледиці покриття посадочної площадки слід
посипати піском, а місце зупинки маршрутних транспортних засобів – піскосольовою сумішшю. Сніговий вал, що утворюється після очищення проїзної частини від снігу, необхідно негайно розчищати не тільки на всю довжину посадочної площадки, а й на 5-10 м у кожний бік від її межі.
Фарбування кіосків для продажу проїзних квитків, лав з навісом, павільйонів, урн, кронштейнів, стояків та інших елементів обладнання зупинок слід виконувати у міру необхідності, але не рідше ніж через 2 роки.