Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 14:34, 24 червня 2020, створена Olha.sokolenko (обговорення | внесок) (візуальний редактор, посилання, видалення неактуальних посилань)

Нормативна база

Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми

Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до органів Пенсійного фонду України (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

Пенсійний вік

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення 60 років, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

1. особи з інвалідністю по зору I групи - сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 50 років, жінками - 40 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу в чоловіків і не менше 10 років страхового стажу в жінок (абз. 3 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону);

2. Жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

У разі відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років.

3. військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок (абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону в редакції Закону України від 18.10.2016 № 1683-VIII);

4. працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 (далі – працівники за списком № 1, списком № 2) і за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди (п. «а», п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Для працівників за списком № 1 :

  • після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення 50 років, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

  • 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
  • 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
  • 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
  • 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
  • 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
  • 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
  • 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
  • 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
  • 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
  • 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
  • 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

  • з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
  • з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
  • з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
  • з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
  • з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
  • з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
  • з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
  • з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
  • з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку:

  • чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
  • жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Для працівників за списком № 2:

- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення 55 років, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

  • 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
  • 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
  • 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
  • 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
  • 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
  • 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
  • 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
  • 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
  • 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
  • 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
  • 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності стажу роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

  • з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
  • з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
  • з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
  • з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
  • з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
  • з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
  • з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
  • з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
  • з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку:

  • чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
  • жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону, знижується на 1 рік.

Окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Порядком призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937 пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками № 1 та № 2:

  • чоловікам - при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія.

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

  • з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 26 років;
  • з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 26 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 27 років;
  • з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 27 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 28 років;
  • з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 29 років;
  • з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 29 років 6 місяців;

жінкам - при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія.

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

  • з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 20 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 21 року;
  • з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 21 року 6 місяців;
  • з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 22 років;
  • з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 22 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 23 років;
  • з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 23 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 24 років;
  • з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 24 років 6 місяців.

За наявності не менш як половини стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, вік виходу на пенсію зменшується:

  • чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
  • жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Механізм зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, інших періодів, які згідно із законодавством зараховуються до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається в колективному договорі (угоді).

5. трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі (п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

  • з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
  • з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
  • з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
  • з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
  • з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

6. жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі (п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

  • з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року;
  • з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців;
  • з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років;
  • з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років;
  • з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років;
  • з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців.

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

  • 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
  • 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
  • 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
  • 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
  • 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
  • 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
  • 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
  • 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
  • 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
  • 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
  • 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

7. жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування (п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

8. жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років (п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

  • 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
  • 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
  • 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
  • 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
  • 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
  • 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
  • 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
  • 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
  • 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
  • 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
  • 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

9. робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років (п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

  • 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
  • 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
  • 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
  • 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
  • 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
  • 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
  • 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
  • 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
  • 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
  • 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
  • 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

10. жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей» (п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

11. водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - після досягнення 55 років і при стажі роботи (п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»):

  • для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;
  • для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.


За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

  • з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
  • з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
  • з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
  • з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
  • з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
  • з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
  • з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
  • з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
  • з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

  • 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
  • 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
  • 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
  • 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
  • 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
  • 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
  • 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
  • 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
  • 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
  • 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
  • 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

12. особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення – із зменшенням загального пенсійного віку (ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»):

№ п\п Категорії осіб, які постраждали Зменшення віку
1 Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: -
- - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів 10 років
- - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів 8 років
- - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році 5 років


Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1  (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки.

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2  (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік.

2 Потерпілі від Чорнобильської катастрофи: -
- - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році 10 років
- - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році 8 років
- - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років 4 роки* 

та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років

- - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років 3 роки* 

та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років

- - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років 2 роки* 

та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років

- - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями 2 роки


(* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки.

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Пенсії за віком окремим категоріям громадян

Особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), і диспропорційні карлики мають право на пенсію за віком:

  • чоловіки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 20 років;
  • жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 15 років;
  • інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи мають право на пенсію за віком:
  • чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років;
  • жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 10 років.

Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Перелік необхідних документів

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1. документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2. трудова книжка та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року.

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками № 1 та № 2, такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.

У довідці мають бути вказані:

3. документи про місце проживання (реєстрації) особи;

4. документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах):

  • посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
  • довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
  • висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
  • довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;
  • закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
  • посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
  • документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
  • документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;
  • заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.

Строки розгляду питання

Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією.

Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я.

Підстави для відмови

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:

  • відсутність встановленого законодавством стажу;
  • недосягнення встановленого законодавством віку;
  • відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах).

Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити:

  • шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
  • шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ).

Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України

Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6, письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено:

  • прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
  • найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
  • суть порушеної вимоги;
  • інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

Строки подання скарги

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів.

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Судовий порядок звернення за призначеням пенсії за віком

Підсудність

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється КАСУ.

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

Судовий збір

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік” прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 704 грн. 80 коп.).

Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Порядок складення позову

У адміністративному позові має бути зазначено:

  • Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
  • Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
  • Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
  • Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
  • У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
  • Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
  • Квитанція про сплату судового збору.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

Перелік необхідних документів

Відповідно до 106 КАСУ у позовній заяві зазначаються:

  • найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
  • ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
  • ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
  • зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
  • у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
  • перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до КАСУ, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до КАСУ Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАСУ.

Порядок оскарження

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Пенсія_за_віком._Умови_дострокового_виходу_на_пенсію_за_віком&oldid=21292