Ядерна та радіоактивна (радіоекологічна) безпека в системі екологічного права

Нормативна база

• Конвенція про ядерну безпеку від 17 червня 1994 року
• Кодекс цивільного захисту України
• Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"
• Положення про функціональну підсистему ядерної та радіаційної безпеки єдиної державної системи цивільного захисту, затверджене наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 14 лютого 2020 року № 57

Загальна інформація

Радіаційна безпека - дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки (абзац одиннадцятий частини першої статті 1 Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку").

Ядерна безпека - дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку (абзац вісімнадцятий частини першої статті 1 Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку").

Завдання ядерного законодавства

Основними завданнями ядерного законодавства відповідно до статті 3 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" є:

1. правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;
2. створення правових засад системи управління у сфері використання ядерної енергії і системи регулювання безпеки під час використання ядерної енергії;
3. встановлення прав, обов'язків і відповідальності органів державної влади, підприємств, установ і організацій, посадових осіб і персоналу, а також громадян стосовно їх діяльності, пов'язаної з використанням ядерної енергії;
4. визначення основних принципів радіаційного захисту людей та навколишнього природного середовища;
5. забезпечення участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;
6. сприяння подальшому зміцненню міжнародного режиму безпечного використання ядерної енергії.

Основними цілями Міжнародної конвенції з ядерної безпеки

Координація та об’єднання зусиль по забезпеченню ядерної безпеки - порівняно новий напрям міжнародного співробітництва у сфері мирного використання ядерної енергії. Одна із особливостей цього напряму полягає в тому, що він дедалі більше набуває міжнародно-правових форм. Свідченням цього є прийняття Конвенції з ядерної безпеки (1994 pоку), яку Україна ратифікувала 17 грудня 1997 року.

Конвенція має наступні цілі:

• досягти високого рівня ядерної безпеки в усьому світі на основі зміцнення національних заходів і міжнародного співробітництва, в тому числі, у відповідних випадках, на основі технічного співробітництва в галузі безпеки, і підтримувати такий рівень;
• створити і підтримувати на ядерних установках ефективні засоби захисту від потенційної радіаційної небезпеки, з тим, щоб захистити окремих осіб, суспільство в цілому і навколишнє середовище від шкідливого впливу іонізуючих випромінювань від таких установок;
• відвертати аварії з радіологічними наслідками і пом'якшувати такі наслідки в тому випадку, якщо вони матимуть місце.

Основні принципи ядерного та радіаційного захисту

Відповідно до статті 4 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" радіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах:

• не може бути дозволена жодна діяльність, пов'язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди;
• величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори;
• опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених дозових меж.

Основні принципи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту

Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:

1. пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання;
2. забезпечення при використанні ядерної енергії мінімального рівня утворення радіоактивних відходів
3. заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, результатом якої є обґрунтовано передбачений більший
4. негативний вплив на майбутні покоління, ніж той, що допускається для нинішнього покоління;
5. забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії;
6. відкритість і доступність інформації, пов'язаної звикористанням ядерної енергії;
7. забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої радіаційним впливом;
8. створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження;
9. створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження;
10. забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами;
11. встановлення відповідальності за порушення правового режиму безпеки у сфері використання ядерної енергії;
12. розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
13. розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і безпосередньої господарчої діяльності щодо використання ядерної енергії;
14. розподіл обов'язків, прав та відповідальності між усіма суб'єктами правовідносин у сфері використання ядерної енергії;
15. нормування, ліцензування та нагляд у сфері використання ядерної енергії;
16. створення правового та фінансового механізму відповідальності експлуатуючої організації перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну ядерну шкоду;
17. створення правового та фінансового механізму відповідальності ліцензіата перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну шкоду в разі радіаційної аварії;
18. захоронення та довгострокове зберігання радіоактивних відходів за рахунок виробників відходів;
19. участь громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;
20. заборона будь-якої діяльності, пов'язаної з іонізуючим випромінюванням, якщо перевага від такої діяльності менша, ніж можлива заподіяна нею шкода;
21. дотримання дозових меж впливу на персонал і населення, встановлених нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки;
22. встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються, ймовірності опромінення від будь-якого конкретного джерела іонізуючого випромінювання за нормами, правилами і стандартами з радіаційної безпеки з урахуванням економічних і соціальних умов держави;
23. виконання міжнародних договорів, розвиток міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії в мирних цілях та зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту населення;
24. розмежування державного управління у сфері використання ядерної енергії та захоронення радіоактивних відходів.

Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки

Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки - це критерії, вимоги і умови забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії.

Дотримання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки є обов'язковим при здійсненні будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії.

Вимоги зазначених норм, правил та стандартів приймаються з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій у сфері використання ядерної енергії.

Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки затверджуються у порядку, що визначається законодавством України, підлягають опублікуванню і є обов'язковими на території України (стаття 8 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку").