Помилково перераховані кошти іншій особі: процедура повернення
Нормативна база
- Цивільний кодекс України;
- Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»;
- Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Помилковий переказ. Загальні положення
Унаслідок помилкового переказу кошти списують з рахунку неналежного платника та/або зараховують на рахунок неналежного отримувача або видають у готівковій формі (п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затверджена Постановою Правління Національного банку України). Трапляється таке з вини банку або іншого суб’єкта переказу (власника рахунку).
У цих актах є і визначення неналежного отримувача та неналежного платника:
- Неналежний отримувач— особа, якій без законних підстав зарахували на рахунок суму переказу або видали у готівковій формі;
- неналежний платник — особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказали кошти.
Як бачимо, помилковим під час перерахування коштів може бути їх списання з рахунку особи, що не є належним платником, і зарахування їх на рахунок особи, яка має отримати ці кошти на законних підставах (належний отримувач). Інший вид помилки:кошти списують із рахунку належного платника, але зараховують їх на рахунок особи, яка не має права отримати ці кошти (неналежний отримувач). Ще одним видом помилки є ситуація, коли неналежними є і платник, і отримувач коштів. Останній варіант теоретично можливий, але на практиці трапляється рідше. Помилкове перерахування коштів може статися з вини як банку, так і платника. Порядок повернення коштів залежить від того, хто винний у помилковому переказі Вид помилки й особа, що винна у помилковому переказі коштів, визначають і процедуру виправлення ситуації.
Кошти перерахованні помилково з вини банка
Якщо банк порушив правила розрахункових операцій і помилково переказав грошові кошти, він несе відповідальність(ч. 3 ст. 1092 Цивільного кодексу України). Порушення правил розрахункових операцій з боку банку:
- списали кошти без законних підстав за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на договірне списання;
- зарахували кошти за неправильними реквізитами (всупереч реквізитам платіжного документа) тощо.
Спеціальні правила стосовно відповідальності банку за помилки під час перерахування коштів містять Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Алгоритм поведінки банку для відновлення статусу-кво, який існував до помилкового переказу, залежить від виду помилки.
Умови повернення грошей при неналежному отримувачу
Дану помилку виправляють за правилами підпункту 32.3.1 і статті 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а також пунктів 2.36 і 2.37 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
1) банк-порушник негайно після виявлення помилки переказує власним коштом суму переказу належному отримувачеві. Якщо він цього не зробить, належний отримувач має право цього зажадати (у т. ч. в судовому порядку,подавши позов про стягнення суми коштів). Він також може вимагати, щоб банк сплатив пеню в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, починаючи від дати завершення помилкового переказу. Сума пені не може перевищувати 10% суми переказу.
2) Банк-порушник негайно повідомляє неналежного отримувача про помилковий переказ і про необхідність переказати банку еквівалентну суму коштів.
Повідомлення надсилають неналежному отримувачеві безпосередньо або через банк, що його обслуговує. Форму повідомлення наведено у додатку 22 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
3) Неналежний отримувач протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку перераховує йому суму помилкового переказу.
Якщо неналежний отримувач не поверне грошей у зазначений строк, банк-порушник також має право вимагати повернення суми переказу і сплати пені в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожен день, починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно. Сума пені також не може перевищувати 10% суми переказу.
Чужі грошові кошти слід повернути протягом трьох робочих днів з дати отримання повідомлення банку
4) Банк у судовому порядку стягує з неналежного отримувача суму помилкового переказу та пеню, якщо отримувач не поверне грошей добровільно..
Позовні вимоги банк обґрунтовує посиланням на наведені вище законодавчі норми та главу 83 Цивільного кодексу України («Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави»). За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.
Банк платника робить усе, щоб повернути такі кошти, самостійно, не залучаючи платника чи належного отримувача.
Умови повернення грошей при неналежному платнику
В даному випадку застосовують підпункт 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і пункт 2.38 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Банк знову-таки відповідає своїми грошима — він переказує відповідну суму на рахунок неналежного платника. Крім того, банк-порушник зобов’язаний сплатити неналежному платникові пеню у розмірі процентної ставки за своїми короткостроковими кредитами. Пеню сплачує за кожен день від дня помилкового переказу до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Умови повернення помилково зарахованих грошових коштів можна прописати у договорі на розрахунково-касове обслуговування, що укладають між собою банк і клієнт під час відкриття рахунку.
У договорі між банком і платником, що постраждав, може бути передбачена й інша відповідальність за неправомірні дії банку. Банк-порушник має виконувати такі договірні зобов’язання.
Коли в невірному переказі коштів винен платник коштів
Платник несе відповідальність за точність інформації, яку зазначає у документі на переказ (п. 33.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відтак,якщо він неправильно обрав чи оформив платіжний інструмент, це помилка платника. І відповідатиме за неї він особисто. Тому, якщо, наприклад, банк переказав кошти за неправильними реквізитами, що платник зазначив у платіжному дорученні, притягти банк до відповідальності навряд чи вдасться.
За правильність заповнення реквізитів розрахункового документа відповідає особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.
Як платник повертатиме свої помилково перераховані кошти, залежить від того, чи зарахували уже платіж на рахунок отримувача.
Якщо помилку виявили оперативно і кошти ще не списали з рахунку платника, то й повертати їх не потрібно. Достатньо подати до банку платника документ про відкликання платіжного доручення. Платник має право це зробити у будь-який час до списання платежу з його рахунку(п. 23.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,п. 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті). Документ про відкликання платник складає у довільній формі на папері або в електронному вигляді.
Якщо кошти вже списали, але ще не зарахували на рахунок отримувача, повернути їх також нескладно. Для цього платник подає своєму банку документ про відкликання коштів. Банк платника того самого дня дає банку отримувача вказівку повернути кошти, і банк отримувача в день одержання вказівки повертає кошти за реквізитами, що в ній зазначили. Потім банк отримувача повідомляє свого клієнта, що кошти відкликав платник (п. 23.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,п. 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).
Найскладніше, коли внаслідок помилки платника кошти вже зарахували на рахунок неналежного отримувача. Ось що слід зробити.
1. Виявивши помилку, платник негайно надсилає неналежному отримувачеві вимогу повернути суму переказу. У вимозі зазначає дату перерахування коштів, точну суму помилкового переказу, повні й точні банківські реквізити платника для повернення коштів, а також строк для виконання вимоги та відповідальність за його порушення.
2. Свої вимоги платник обґрунтовує наведеними вище законодавчими нормами і главою 83 Цивільного кодексу, яка регулює обов’язок особи, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому таке майно. У теорії права це називається кондикційними зобов’язаннями (лат. — той, що стосується вимоги про повернення).
Отже, саме главу 83 Цивільного кодексу застосовує платник, коли висуває до неналежного отримувача вимогу повернути суму помилкового переказу.
3. Вимогу надсилають цінним листом із описом вкладення і повідомленням про вручення або вручають неналежному отримувачеві кур’єром. На примірнику платника ставлять позначку про те, що її одержав отримувач. Аби пришвидшити реакцію неналежного отримувача, варто також надіслати йому вимогу електронною поштою та/або факсом.
Строку для повернення коштів, помилково перерахованих з вини платника, Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті не визначають. Неналежний отримувач має повернути помилково зараховані на його рахунок кошти у строки, встановлені законодавством України, за їх порушення він несе відповідальність згідно із законодавством України(п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).
