Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
Нормативна база
Поняття
Ризик - це усвідомлення особою допустимості настання небезпечних наслідків у процесі її професійної діяльності, здійснюваної з метою досягти значнго суспільно корисного результата, за наявності обґрунтованого розрахунку щодо запобігання таким наслідкам.
У кримінальному праві проблема ризику виникає лише в разі, коли ризиковане діяння пов’язане із поставленням у небезпеку правоохоронюваних інтересів або із реальним заподіянням їм шкоди. Обставиною, що виключає в такому випадку кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду, виступає виправданий ризик.
Відповідно до ст. 42 КК виправданий ризик як обставина, що виключає злочинність діяння, — це вчинення діяння (дії або бездіяльності), пов’язаного із заподіянням шкоди правоохоронюваним інтересам особи, суспільства або держави, для досягнення значної суспільно корисної мети, якщо ця мета в даній обстановці не могла бути досягнута неризикованою дією (бездіяльністю) і вжиті особою запобіжні заходи давали достатні підстави розраховувати на запобігання шкоди правоохоронюваним інтересам.
Ознаки
Ознаками діяння, пов'язаного з ризиком, визнаються:
- його мета;
- об'єкт заподіяння шкоди;
- характер діяння;
- його своєчасність і
- межі заподіяння шкоди.
Ризик можливий у будь-якій професійній діяльності: науково-технічній, виробничій, комерційній, медичній, оперативно-розшуковій, соціальній тощо.
Підстави
- наявність об'єктивної ситуації, що свідчить про необхідність досягнення значної суспільно корисної мети;
- неможливість досягнення цієї мети неризикованим діянням;
- прийняття особою запобіжних заходів для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.
Лише у своїй єдності вони виправдовують вчинення особою діяння, пов'язаного з ризиком.
Мета
- Частина 1 ст. 42 КК передбачає, що ризиковане діяння повинно бути вчинене для досягнення значної суспільно корисної мети. При виправданому ризику, далі, поставлена суспільно корисна мета повинна бути значною. Поняття значущості такої мети є оціночним. Проте в будь-якому випадку вона повинна бути настільки високозначимою, щоб бути співрозмірною зі шкодою, що заподіюється об'єкту кримінально-правової охорони. Ризиковані дії для досягнення незначної, хоча б і суспільно корисної мети, правомірними не є. Нарешті, правомірний характер такому діянню надає сама наявність зазначеної мети, незалежно від того, чи вдалося особі цю мету досягти.
Об'єкт
Об'єктом заподіяння шкоди при виправданому ризику є правоохоронювані інтереси особи, суспільні інтереси або інтереси держави.
Характер діяння
Виправданий ризик із зовнішньої сторони збігається з фактичними ознаками якогось злочину, передбаченого КК. Відповідно до ч. 1 ст. 42 ризиковане діяння може виражатися як в активній (дія), так і в пасивній (бездіяльність) поведінці. Таке діяння, нарешті, повинно заподіювати шкоду правоохоронюваним інтересам. Ця шкода може бути двох видів: 1) поставлення об'єкта кримінально-правової охорони в небезпеку заподіяння шкоди або 2) фактичне заподіяння йому шкоди.
Своєчасність
Своєчасність ризикованого діяння полягає в тому, що воно повинно бути вчинено лише протягом часу існування його підстави (умов виправданого ризику). Якщо ця підстава ще не виникнула або, навпаки, уже минула, то вчинення ризикованого діяння, що спричинило заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, може тягти відповідальність на загальних підставах.
Межі заподіяння шкоди
Межі заподіяння шкоди в ст. 42 КК прямо не визначені.
Водночас висновок про такі межі можна зробити на основі ч. 3 ст. 42, де вказується, що ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій. Звідси випливає, що поставлення в небезпеку інших цінностей або фактичне заподіяння їм шкоди повинно визнаватися правомірним, якщо така шкода відповідала вимогам, закріпленим у ч. 1 ст. 42.
Джерело ризику
Джерелом, що містить небезпеку заподіяння шкоди правоохоронним цінностям за наявності обґрунтованого ризику, є діяння особи, яка ризикує.
