Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні
Нормативна база
- Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII
- Інструкція організації примусового виконання рішень затверджена наказом Міністерства юстиції України
- Постанова ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 03.06.2016 № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"
- Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР
- Закон України "Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI
- Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII
- Закон України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР
Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні
Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.
Слід зазначити, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника
Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Оскільки, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини
| Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: | |
|---|---|
| 1 | отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; |
| 2 | надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; |
| 3 | отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; |
| 4 | наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; |
| 5 | відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; |
| 6 | отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; |
| 7 | погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; |
| 8 | отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. |
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти у судовому порядку
Для того щоб були всі підстави звернутися до суду, насамперед необхідно звернутися письмово до органу ВДВС, де перебуває виконавче провадження з клопотанням зняти арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини на добровільних засадах. У свою чергу, державний виконавець підготує мотивовану письмову відповідь з роз'ясненням про можливість чи відмову у вчиненні таких дій.
Строк розгляду звернення
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. (ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян»)
Вирішення спору в судовому порядку
З моменту отримання письмової відповіді від державного виконавця ВДВС про неможливість здійснити зняття арешту з майна (коштів) боржника, громадянин повинен звернутися за вирішенням зазначеного питання до суду першої інстанції - міського, районного суду за місцем знаходженням відповідача (ВДВС), з позовною заявою про зняття арешту з коштів боржника.
Підсудність
Підсудність справи визначена ч. 2 ст. 446 ЦПК України, де роз'яснення, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Судовий збір
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
Орієнтовний перелік необхідних документів, які необхідні для складання позову та пред'явлення до суду:
- супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника ;
- лист відділу державної виконавчої служби щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) ;
- довідка АТ КБ «Приватбанк» про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо);
- довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність;
- копія паспорту особи, яка звертається до суду;
- копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, яка звертається до суду;
- копія картки фізичної особи-платника подактів, яка звертається до суду;
Шаблон позовної заяви про зняття арешту з коштів боржника
ДО ____________ РАЙОННОГО
СУДУ _________________ ОБЛАСТІ
вул. ________, буд. __, м. _______,
__________ області, індекс
Позивач: Іванова Ганна Іванівна,
10 жовтня 1955 року народження,
уродженка м. __________, _______ області
яка зареєстрована та проживає за адресою:
вул. _____________, буд. ___, м. _________,
__________ область, індекс
РНОКПП – __________________
Засіб зв’язку: +38 _________________
Електронна пошта: __________________
Відповідач: Відділ державної виконавчої
служби _______________________________
Місцезнаходження та адреса для листування:
вул. __________, бул. __, м. _________, індекс
код ЄДРПОУ – ____________________
Засіб зв’язку: +38 _________________________
Електронна пошта: _______________________
3 особа: ТОВ «____________________»
Юридична адреса: вул. _________________,
буд. __, __________ район, м. ___, індекс
Адреса для листування: вул. _____, буд. __,
поверх ___, м. _____, ______ область, індекс
Код ЄДРПОУ - ____________________
Засіб зв’язку: +38 _______________________
Електронна пошта: ___________________
Судовий збір: 840 грн. 80 коп.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про зняття арешту з коштів боржника
На виконанні відділу державної виконавчої служби ______________ знаходиться виконавче провадження № ____________ по виконанню виконавчого листа № ____________ виданого __________ районним судом ________ області від ___.___.20__ року про стягнення з Іванової Ганни Іванівни на користь ТОВ «_____________» заборгованості у сумі 40 000 грн. 00 коп..
___.___.20__ року державним виконавцем відділу ДВС ___________ Петровою К.О. було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх моїх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкрито після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, в результаті чого було арештовано мій рахунок на ім’я Іванова Г.І. IBAN UA______________________, картка для виплат _______******_____, який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, Україна, для зарахування мені заробітної плати.
В зв`язку з чим, з початку листопада 20__ року я не можу отримувати належну мені заробітну плату, яка являється єдиним джерелом мого існування, а також не маю можливості оплачувати комунальні платежі та далі виплачувати борг, який маю намір відшкодувати в повному обсязі перед відповідачем.
З метою забезпечення моїх прав, я звернулася до начальника відділу ДВС ________________ з проханням скасувати постанову державного виконавця в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться у вигляді заробітної плати на моєму рахунку для виплат, але отримала відповідь про те, що арешт може бути знятий лише за рішенням суду.
З ___.___.20__ року я, Іванова Ганна Іванівна, офіційно працюю на посаді вчителя у ______________ загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № ___ __________ районної ради ______________ області, і на вищевказаний рахунок зараховується мені належна заробітна плата. Інших видів доходу я не маю.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
Відповідно до вимог ст. 466 ЦПК України, процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно ч.1 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Однак, відповідно до ч.ч.1,2 ст.128 КЗпПУ, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.
Статею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Крім того, частиною 1 ст. 115, ч.5 ст.97 КЗпП України, ст.22, ч.ч.1, 6 ст.24, ч.3 ст.15 Закону України "Про оплату праці" визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Отже, накладення арешту на рахунок боржника який призначений для зарахування заробітної плати, унеможливлює отримання належної частини заробітної плати та інших виплат згідно діючого законоддавства України, що призводить до порушення конституційних прав громадянина.
Статтею 57 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника направлений насамперед для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувача.
В той же час при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунок та картку для виплат боржника, яка призначена для зарахування заробітної плати, унеможливлює використання заробітної плати для погашення по факту виниклої заборгованості, купівлі необхідних для життя речей, ліків, продуктів харчування, сплаті комунальних послуг, тощо, що призводить до порушення конституційних прав громадянина.
На виконання вимог 175 Цивільного процесуального кодексу України, повідомляю наступне: вжиття заходів досудового врегулювання спору проводилися; вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви здійснювалися; оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви, наявні у позивача; іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавалося; щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи, Позивач зазначає, що крім сплати судового збору в сумі ___,___ грн., позивач не очікує нести будь-які інші витрати.
Тому на підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 19, 27, 133, 141, 175, 176, 177, 446 ЦПК України, ст.ст.56, 57, 59 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 94, 97,115,128 КЗпПУ,
ПРОШУ СУД:
1. Задовольнити мої позовні вимоги.
2. Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби _________________ Петрової Катерини Олексіївни про арешт майна боржника від ___.___.20__ р. скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім’я ІВАНОВОЇ ГАННИ ІВАНІВНИ, ___.___.19__ року народження, яка зареєстрована та поживає за адресою: вул. ________, буд. __, м. __________, __________ область, РНОКПП – _____________, електронний паспорт: ___________, виданий ______ від ___.___.20__ року, IBAN UA___________________, картка для виплат _____******______, який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, Україна, як заробітна плата.
3. Розглянути справу без моєї участі, в зв’язку з зайнятістю на роботі, вимоги підтримую в повному обсязі.
Додаток:
- квитанція про сплату судового збору;
- лист відділу державної виконавчої служби _______________ від ___.___.20__ р. № ______ та постанова державного виконавця про арешт коштів боржника від ___.___.20__ р.;
- лист відділу державної виконавчої служби __________від ___.___.20__ № _________ щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) ;
- довідка АТ КБ «Приватбанк» від ___.___.20__ р. № ________;
- довідка відділу освіти ______ РДА _____ області від ___.___.20__ № _____________;
- копія паспорту ;
- копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ;
- копія картки фізичної особи-платника подактів ;
- копія заяви з відповідним додатком для відповідача та третьої особи;
___.___.20__ р. підпис Г.І. Іванова
Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням
| ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. |
|---|
Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження (п. 15 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень).
У разі якщо завершене виконавче провадження знищено у зв’язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
