Протидія законній господарській діяльності

Нормативна база

• Кримінальний кодекс
• постанова Пленуму Верховного Суду № 10 від 06 листопада 2009 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"

Поняття протидії законній господарській діяльності. Відповідальність

Протидія законній господарській діяльності регулюється ст. 206 КК України
Стаття 206 КК України. Протидія законній господарській діяльності

1. Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна або захоплення цілісного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об’єктів будівництва, інших об’єктів та незаконне припинення або обмеження діяльності на цих об’єктах та обмеження доступу до них за відсутності ознак вимагання, -
   караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
   
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -
   караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
   
3. Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки, -
   караються штрафом від десяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
   

Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Склад злочину, передбаченого ст.206 КК України

Об’єкт злочину

Об'єкт злочину — суспільні відносини, що забезпечують захист госпо­дарської діяльності. Додатковим об'єктом можуть бути життя, здоров'я лю­дини, власність. """ Додатковим об'єктом виступає право людини на особисту недоторканість або власність. """ У разі вчинення кваліфікованих видів злочину його додатковими об'єктами визнаються, зокрема, життя і здоров'я особи, встановлений порядок здійснення службовою особою службових повноважень.

Об'єктивна сторона злочину

Об'єктивна сторона злочину насамперед полягає у протиправній ви­мозі вчинення або невчинення дій, зазначених в диспозиції ст. 206 КК України. Про­типравна вимога як ознака об'єктивної сторони цього злочину є викладеною в рішучій формі пропозицією:

• припинити займатися господарською діяльністю; обмежити господарську діяльність (наприклад вимога: ліквідувати юридичну особу, діяльність якої контролює (або ж на діяльність якої істотно впливає) потерпілий; продати (передати) її іншим особам; подати до відповідного органу заяву про анулювання реєстрації потерпілого як індивідуального підприємця, або ж зменшити обсяг промислового виробництва, торговельних операцій, послуг, припинити таку діяльність у певних пунктах чи регіонах, припинити заняття окремими видами господарської діяльності або хоча б одним із таких окремих видів, розірвати або обмежити ділові зв'язки з певними партнерами).
  
• укласти угоду, виконання якої може заподіяти матеріальну шкоду або обмежити законні права чи інте­реси того, хто займається господарською діяльністю;( яка у разі її виконання прямо призведе до заподіяння потерпілому чи іншим особам майнової шкоди; про повну чи часткову передачу потерпілим належних йому прав щодо управління юридичною особою (наприклад, угода про продаж, іншу сплатну уступку акцій акціонерного товариства, частки в статутному фонді іншого господарського товариства); про продаж чи іншу сплатну
  
• не виконувати укладе­ної угоди, якщо таке невиконання може заподіяти матеріальну шкоду або обмежити законні права або інтереси того, хто займається господарською діяльністю (коли винний висловлює пропозицію потерпілому відмовитися від виконання відповідної угоди, що може призвести до матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси потерпілого чи іншої особи, яка займається господарською діяльністю)
  

Стаття 206 КК України охороняє тільки ту господарську діяльність, що має за­конний характер. Тому протидія незаконній господарській діяльності (на­приклад, вимога припинити діяльність, що здійснюється без реєстрації або без ліцензії, або заборонену (злочинну) діяльність) складу даного злочину не утворить, навіть якщо вона поєднана з погрозою насильства над по­терпілим або близькими йому особами, чи з погрозою пошкодження або знищення їхнього майна. Такі дії можуть кваліфікуватися, наприклад, як злочини проти особи, власності, самоправство тощо.
Протиправна вимога повинна бути поєднана з погро­зою насильства над потерпілими або близькими йому особами, або з погро­зою пошкодження чи знищення їхнього майна. Наявність такої погрози є другою обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.
Зміст погрози при протидії законній господарській діяльності полягає в залякуванні особи, якій пред'явлена вимога, з метою забезпечити необхідну для винного поведінку.
Погроза при протидії повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити із суб'єктивного ставлен­ня до неї винного і суб'єктивного сприйняття її потерпілим.
Реальність погрози для винного не означає, що він дійсно має намір обов'язково її виконати. Достатньо, щоб він вважав, що застосоване ним за­лякування сприймається потерпілим, як таке, що дійсно може бути здійсне­не, і здатне змусити його діяти певним чином. Реальність погрози для по­терпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою загрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує його ви­моги. Погроза при протидії може бути виражена в будь-якій формі: усно або письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки тощо. У той же час для того, щоб погроза призве­ла до бажаної для винного дії, вона повинна бути чітко доведена до свідо­мості потерпілого.
В окремих випадках при протидії погроза може і не висловлюватися в звичному смислі цього слова. Винний може обмежитися пред'явленням ок­ремої вимоги, якщо розуміння об'єктивно існуючої погрози випливає з відносин між потерпілим і винним, що передували злочину, інших обставин, які дають підстави зробити висновок щодо можливості заподіяння шкоди. У таких випадках винний вважає, що потерпілому і без повторного пред'яв­лення погрози зрозуміла можливість заподіяння йому або його близьким певної шкоди у випадку невиконання пред'явленої вимоги.
Погроза насильством при протидії законній господарській діяльності по­лягає в погрозі негайно або в майбутньому застосувати насильство до по­терпілого або близьких йому осіб. Винний може загрожувати застосуванням будь-якого насильства, наприклад, це погроза завданням побоїв, катування­ми, заподіянням тілесних ушкоджень, зґвалтуванням, позбавленням волі, іншими насильницькими діями. Якщо має місце погроза убивством або за­подіянням тяжкого тілесного ушкодження, то такі дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 206 КК України.
Погроза пошкодження або знищення майна має місце лише тоді, коли во­на стосується майна, що належить потерпілому або близьким йому особам на праві приватної власності або майна, за збереження якого вони матеріаль­но відповідають. Засоби, якими винний погрожує це зробити, для кваліфі­кації значення не мають. Фактичне знищення або пошкодження майна по­требує кваліфікації за частинами 2 або 3 ст. 206 КК України.
Під «близькими» потерпілому особами розуміються як його близькі ро­дичі (батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки), так і інші особи, інтереси яких небайдужі потерпілому (наприклад, інші родичі, своя­ки, наречений, наречена, коханець, коханка, друзі тощо).
Зазначені вище види погрози можуть бути застосовані альтернативне або в сполученні.
Стаття 206 КК України поширюється не тільки на випадки, коли від потерпіло­го вимагають вчинення (невчинення) певної дії, що здатна заподіяти шкоду його інтересам, а й на ситуації, коли від потерпілого вимагають вчинення (невчинення) дії, що може завдати шкоди інтересам третіх осіб (наприклад, його ділових партнерів), що займаються господарською діяльністю.
Злочин вважається закінченим з моменту пред'явлення певної вимоги, що поєднана із зазначеною в законі погрозою, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

Суб’єктивна сторона злочину

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у виді прямого умислу. Винний усвідомлює, що він без яких-небудь правових підстав про­тидіє законній господарській діяльності засобами, описаними в ст. 206 КК України, і бажає цього. Метою винного є: припинення іншою особою зайняття закон­ною господарською діяльністю або обмеження її, укладання або невиконан­ня угоди, про яку йдеться в ст. 206 КК України. Мотиви злочину можуть бути різни­ми, наприклад:

1. користь, коли це робиться за винагороду від конкуруючого підприємця;
   
2. мотиви особистого характеру,
   
3. хуліганські мотиви
   
4. інші мотиви.
   

Якщо особа вчиняє дії, описані в ст. 206 КК України, з метою отримання майна від суб'єкта, що господарює, права на його майно, або домагається вчинення дій майнового характеру на свою користь або на користь близьких йому осіб, то такі дії слід кваліфікувати як вимагання (ст. 189 КК України).

Суб’єкт злочину

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-ти років.

Кваліфікуючи ознаки протидія законній господарській діяльності

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 206 КК України) є вчинення його:

1. повторно;
   
2. за попереднім зговором групою осіб (ст. 28 КК України);
   
3. із погрозою вбивством чи заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
   
4. у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я;
   
5. у поєднанні з пошкодженням чи знищенням майна.
   

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. З ст. 206 КК України) є вчинення його:

1. організованою групою;
   
2. службовою особою з використанням свого становища;
   
3. поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, чи заподіяння ним;
   
4. великої матеріальної шкоди;
   
5. спричинення інших тяжких наслідків.
   

Під іншими тяжкими наслідками розуміються, зокрема, смерть або спричинення тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, самогубство потерпілого чи близької йому особи, припинення роботи підприємства і вимушене звільнення з роботи багатьох людей тощо.
Умисне вбивство, вчинене в процесі протидії законній підприємницькій діяльності, потребує додаткової кваліфікації за ст. 115 КК України.