Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю

Нормативна база.

Законодавство про страхування на випадок безробіття складається зОснов законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» , Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Зокрема питання врегульоване такими нормативно-правовими актами:

а) Постановою Кабінету міністрів України від 20.03.2013 № 198 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу».

б) Наказом Міністерства соціальної політики України від 17.08.2015 № 848 «Про затвердження форм Персональної картки та додатків до неї, заяви про надання (поновлення) статусу безробітного та направлення на працевлаштування».

в) Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613 «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності». Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV.

Куди звернутися.

Реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою. У разі зміни застрахованою особою місця проживання виплата допомоги по безробіттю продовжується після реєстрації її в установленому порядку як безробітного за новим місцем проживання.

Вартість.

Cтягнення плати за звернення та розгляд звернення законодавством не передбачено.

Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам передпенсійного віку - не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення. Якщо страховий стаж протягом 12 місяців, що передують реєстрації особи як безробітної, становить шість або більше місяців, допомога по безробіттю визначається у відсотках до її середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; надалі - 70 відсотків.

Період, що становить 12 місяців, які передують дню реєстрації особи як безробітної, що використовується для обчислення страхового стажу, продовжується на період дії поважних причин перерви страхового стажу, зазначених у підпункті 2 пункту 2 розділу III цього Порядку, у разі, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалася в установленому порядку в центрі зайнятості як безробітна. Для застрахованих внутрішньо переміщених осіб розмір допомоги по безробіттю визначається за місяці, що передують початку перерви страхового стажу, що сталася з поважних причин, зазначених у підпункті 2 пункту 2, на підставі даних Державного реєстру (з урахуванням Індивідуальних відомостей про застраховану особу в разі їх наявності). Якщо страховий стаж протягом 12 місяців, які передують реєстрації особи як безробітної, менший шести місяців або особа була звільнена з останнього місця роботи на підставах, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) і 45 Кодексу законів про працю України, та в разі, якщо ця робота була її останнім видом зайнятості, допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд). Молоді, яка закінчила або припинила навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової служби та потребує сприяння в працевлаштуванні на перше робоче місце, у разі реєстрації в установленому порядку як безробітної надається допомога по безробіттю тривалістю 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду. У разі наступної реєстрації безробітних, що належать до зазначених категорій, після набуття ними страхового стажу допомога по безробіттю призначається тривалістю 360 календарних днів і відлік дворічного періоду розпочинається з дати призначення. Допомога по безробіттю інвалідам призначається на загальних підставах відповідно до Закону. У разі якщо інвалідом використано право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття в межах дворічного періоду, то при наступній реєстрації його як безробітного за відсутності страхового випадку допомога по безробіттю йому не призначається. Участь зареєстрованого безробітного в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру не є підставою для перегляду визначеного розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю. За безробітними в період участі в громадських та інших роботах тимчасового характеру зберігається виплата допомоги по безробіттю в розмірах і в строки, що встановлені законодавством. Період участі зареєстрованих безробітних у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру включається до страхового стажу для наступних страхових випадків. Допомога по безробіттю за календарний місяць не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на відповідний рік, і не може бути меншою від мінімального розміру, який встановлюється правлінням.

Перелік та зразки необхідних документів.

Особиста заява подається за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку.

Додаток 1 до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності (пункт 1 розділу II)

Резолюція директора центру зайнятості:

______________ _________ 20__ року (підпис) (прізвище, ініціали) Директору центру зайнятості

(П.І.Б. директора центру зайнятості) гр. (П.І.Б. безробітного)
ЗАЯВА
про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю

Прошу призначити (поновити) мені виплату допомоги по безробіттю в розмірі, передбаченому Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, з 8-го дня після реєстрації (або з дня поновлення статусу безробітного 20 р.). Ознайомлений(а) з умовами і тривалістю призначення допомоги по безробіттю відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

____ ___________ 20__ року _____________ _________________ (підпис заявника) (прізвище, ініціали)

Строки розгляду питання.

Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою. Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дня подання особою заяви про надання статусу безробітного. З наказом про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування центру зайнятості, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки. Рішення про призначення допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом директора центру зайнятості, в якому безробітний зареєстрований та отримує соціальні послуги. Інформація про прийняті рішення вноситься до персональної картки особи.

Підстави для відмови.

Допомога по безробіттю не надається особам, які не мають страхового стажу та не належать до категорії осіб, зазначених у частині другій статті 6 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме осіб, які мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги:

    1. Право  на  матеріальне  забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення)  та  соціальні  послуги  мають  застраховані особи. 
    2.  Право  на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього  Закону  має  також  молодь,  яка  закінчила  або  припинила навчання   у   загальноосвітніх,   професійно-технічних   і  вищих навчальних  закладах,  звільнилася  із  строкової  військової  або альтернативної  (невійськової)  служби  і  яка потребує сприяння у працевлаштуванні  на  перше  робоче  місце  у  разі  реєстрації  в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.
    3. Члени особистого селянського та фермерського господарства, якщо  вони  не  є  найманими  працівниками, громадяни України, які працюють   за   межами   України  та  не  застраховані  в  системі соціального  страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають,  мають  право на забезпечення за цим Законом за умови сплати  страхових  внесків,  якщо  інше не передбачено міжнародним договором  України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
    5.  Працюючі  пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості   за   сприянням  у  працевлаштуванні  мають  право  на соціальні  послуги  щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги,   пов'язані   з  працевлаштуванням  профілактичні  заходи відповідно до статті 7-1 цього Закону.

Порядок оскарження.

Згідно ст. 39 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Куди звернутися.

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.