Особливості здійснення негласного зняття інформації з електронних інформаційних систем
Нормативна база
- КПК України;
- Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність»;
- Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»
Загальні положення
Негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК)є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують електронні інформаційні системи для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
Зняття інформації з електронних інформаційних систем полягає в тому, що орган, який її здійснює, на підставі ухвали слідчого судді проводить запис певної інформації, якою обмінюються обвинувачений (підозрюваний) з іншими особами, або інші особи з підозрюваним (обвинуваченим), або підозрювані (обвинувачені) між собою, і повідомляє про це слідчого, який її досліджує.
Об’єктами зняття інформації з електронних інформаційних систем є: електронно-обчислювальні машини (комп’ютери), автоматизовані системи, комп’ютерні мережі, мережі електрозв’язку, які накопичують, обробляють, зберігають або передають відомості про тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Вказана негласна слідча (розшукова) дія проодиться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.
Рішення про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем
Рішення про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем приймає слідчий суддя за клопотання слідчого, погодженого з прокурором. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.
В ухвалі для проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем зазначається:
- орган, який звернувся з клопотанням;
- зміст клопотання, при цьому зазначається дата заведення оперативно-розшукової справи щодо особи;
- дані про особу;
- стаття Кримінального кодексу України, якою передбачено кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою, чи до якого вона готується;
- ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи;
- підстави надання дозволу (з посиланнями на них); точну назву даної негласної слідчої (розшукової) дії;
- термін застосування та його обґрунтування (не більше строків ведення справи);
У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення, який не може перевищувати двох місяців. Вказаний строк може бути продовженим.
- орган, який буде проводити зняття інформації з електронних інформаційних систем.
В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.
Фіксування результатів зняття інформації
За результатами здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем, що пов’язано з тимчасовим обмеженням конституційних прав складається протокол з відповідними додатками.
У протоколі зазначаються:
- дата його складання;
- посада, прізвище та ініціали особи, у провадженні якої перебуває справа;
- номер справи, за якою здійснювався захід;
- номер постанови;
- дата її прийняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення заходу;
- вид заходу та строки його здійснення;
- найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення заходу;
- дані про особу, стосовно якої здійснювався захід; результати здійснення заходу;
- відомості про матеріальні носії інформації та місце їх зберігання.
Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути негайно знищені на підставі його рішення, викладеного в постанові (ст. 255 КПК України). Інформація, отримана в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій до постановлення ухвали слідчого судді, якщо він постановив ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, повинна бути знищена (ст. 250 КПК України).
Особа, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ст. 253 КПК України).
