Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)
Нормативна база
Поняття спрощеної системи оподаткування
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності (далі - спрощена система оподаткування) - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового Кодексу (далі - ПКУ), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою І Розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Хто може застосувати спрощену систему оподаткування
Юридична особа чи фізична особа - підприємець (далі - ФОП) може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою I Розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку.
Основні умови роботи і ставки єдиного податку
| Групи платників єдиного податку | Платник єдиного податку | Основні умови перебування в групі | Ставка єдиного податку / єдиного соціального внеску | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Річний обсяг доходу не вище (грн.) | Кількість працівників не більше (осіб) | Діяльність | Звичайна | Підвищена | ||
| Перша група | ФОП | 300 000 | 0 | Виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню | ЄП: у межах до 10 % розміру прожиткового мінімуму (192,10 грн. у 2019 році) ЄСВ "за себе" для пенсійного стажу: 22% від прожиткового мінімуму працездатних осіб (918,06 грн. у 2019 році) |
15 % (для ФОП у випадках, визначених п. 293.4 ПКУ |
| Друга група | ФОП | 1 500 000 | 10 | Господарська діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства (крім надання посередницьких послуг з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснення діяльності з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) | ЄП: у межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати (834,60 грн. у 2019 році) ЄСВ "за себе" для пенсійного стажу: 22% від прожиткового мінімуму працездатних осіб (918,06 грн. у 2019 році) || | |
| Третя група | Юр.особи та ФОП | 5 000 000 | Без обмежень | --- | ЄП:* 3 % доходу при сплаті ПДВ; * 5 % доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку ЄСВ "за себе" для пенсійного стажу: 22% від прожиткового мінімуму працездатних осіб (918,06 грн. у 2019 році) |
для ФОП у випадках, визначених п. 293.4 ПКУ: 15 %; для юр.осіб, у випадках, визначених п. 293.5 ПКУ: 6 % зі сплатою ПДВ; 10 % без сплати ПДВ |
| Четверта група | С/г товаровиробники та ФОП, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство" | Частка с/г товаровиробництва за попередній період ≥ 75 % | Без обмежень | Для ФОП за умови виконання сукупності таких вимог:
|
Ставки визначені пунктом 293.9 ПКУ як % до нормативної грошової оцінки 1 га з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 1 січня поточного року залежно від категорії (типу) земель, їх розташування | |
Обмеження для першої — третьої групи спрощеної системи оподаткування
I. Обмеження за суб'єктним складом:
- Суб'єкти господарювання (ФОП та юр.особи), які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник у результаті дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Податковий борг виникає у разі несплати платником податків суми погодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) у встановлені ПКУ строки, а також нарахованої на суму такого грошового зобов'язання пені (підпункт 14.1.175 пункту 14.1. ПКУ). Необхідно звернути увагу, що: наявність неподаткового боргу не є перешкодою для одержання статусу єдиноподатника (наприклад, не вважається податковим боргом заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
- Фізичні та юридичні особи — нерезиденти:
а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.
- Юр.особи, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %.
- Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юрособи, яка не є єдиноподатником.
- Суб'єкти господарювання, а саме:
- страхові (перестрахові) брокери;
- банки; кредитні спілки; ломбарди;
- лізингові компанії; довірчі товариства;
- страхові компанії;
- установи накопичувального пенсійного забезпечення;
- інвестиційні фонди і компанії;
- інші фінансові установи, визначені законом;
- реєстратори цінних паперів.
- Інші суб'єктні обмеження. Наприклад, приватні нотаріуси не мають права займатися підприємницькою діяльністю відповідно до Закону України "Про нотаріат", фізичні особи, які здійснюють адвокатську діяльність або діяльність арбітражного керуючого, не можуть провадити підприємницькою діяльністю та обрати спрощену систему оподаткування, враховуючи положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
II. Обмеження за видами діяльності:
- Діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім поширення лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).
Обмеження щодо діяльності з організації та проведення азартних ігор почне діяти з дня набуття чинності законом, що регулює питання діяльності у сфері грального бізнесу. На сьогодні гральний бізнес та участь в азартних іграх в Україні заборонена (Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні").
До азартних ігор не належать, зокрема, гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, що проводяться без отримання гравцем призу (виграшу), гра на ігрових автоматах типу «кран-машина», де як виграш гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо).
- Обмін іноземної валюти.
- Виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів і діяльності ФОП, пов'язаної з роздрібним продажем пива і столових вин). Роздрібна торгівля передбачає реалізацію товару для особистого споживання та домашнього використання (тобто кінцевому споживачу). Водночас, не можуть бути єдиноподатниками суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію талонів на паливо (реалізація талонів за своєю суттю є продажем палива). Cуб'єктів господарювання, які здійснюють заміну мастила (оливи) під час надання послуг з техобслуговування транспортного засобу, це обмеження не стосується, оскільки така діяльність не належить до продажу паливно-мастильних матеріалів.
| Цікаво! Лист Міністерства доходів і зборів України від 04 липня 2014 року № 4403/б/99-99-21-03-14 "Про надання роз'яснень" (тютюнові вироби є підакцизними товарами. Для ФОП, які застосовують другу групу спрощеної системи оподаткування, не передбачено заборони на здійснення діяльності у сфері торгівлі електронними сигаретами, люльками, електронними кальянами.). |
- Видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Дорогоцінними металами є золото, срібло, платина та метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді і стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).
Дорогоцінне каміння — це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах), перелік яких наведено у Законі України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".
До дорогоцінного каміння органогенного утворення відносяться перли та бурштин у сировині, необробленому та обробленому вигляді.
У групах 1 і 2 підприємцям можна здійснювати тільки надання «ювелірних» послуг (і то окремим особам), наприклад: з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням, ремонту годинників та ювелірних виробів.
- Видобуток, реалізація корисних копалин (крім реалізації корисних копалин місцевого значення).
Корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного та неорганічного походження в надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва і втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва та споживання безпосередньо або після первинної переробки ( підпункт 14.1.91 ПКУ). Перелік корисних копалин міститься в постанові Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення".
- Діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, що здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами і аджастерами.
- Діяльність з управління підприємствами.
- Діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) і зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню). Діяльність з надання послуг інтернет-зв'язку без використання радіочастотного ресурсу ліцензуванню не підлягає.
- Діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування чи антикваріату.
- Діяльність з організації, проведення гастрольних заходів. Забороні підлягає та діяльність, що охоплена поняттям «гастрольні заходи» відповідно до Закону України "Про гастрольні заходи в Україні".
III. Додаткові обмеження у здійснення діяльності ФОП:
- Технічні випробування та дослідження ( підпункт 291.5.2 ПКУ).
- Діяльність у сфері аудиту.
- Надання в оренду:
- земельних ділянок, загальна площа яких перевищує 0,2 га;
- житлових приміщень та/або їх частин, загальна площа яких перевищує 100 кв. м;
- нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин, загальна площа яких перевищує 300 кв. м.
Податковий (звітний) період
Податковий період висвітлений в статті 294 Податкового кодексу України:
- Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
- Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
- Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
- Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
- Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, - період з початку року до їх фактичного припинення.
- Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
- Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
- Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, а також четвертої групи (фізичні особи), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
- Для суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.
- У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.
- У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.
Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 295.1 і пункту 295.5 цієї статті, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Платники єдиного податку четвертої групи:
самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу;
сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
- у I кварталі - 10 відсотків;
- у II кварталі - 10 відсотків;
- у III кварталі - 50 відсотків;
- у IV кварталі - 30 відсотків.
Відповідальність платника єдиного податку
Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
