Укладення мирової угоди сторін у цивільному процесі
Нормативна база
Що таке мирова угода у цивільному процесі?
Мирова угода у цивільному процесі – подана сторонами і підтверджена судом заява, згідно з якими позивач і відповідач шляхом взаємних поступок один до одного ліквідують спір, що виник між ними.
Укладання мирової угоди під час судового розгляду регламентуються Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року № 1618-VІ (далі - ЦПК), а саме такими статтями:
ч. 3 ст. 31, ч. 1 ст. 46, ч. 2 ст. 89, п. 2 ч. 2 ст. 122, ч.ч. 3, 4 ст. 130,ч. 3 ст. 155; ч. 1 ст. 173; п.п. 2,4 ч. 1 ст. 205; ч. 5 ст. 235, п. 8 ч. 1 ст. 293; ст. ст. 306, 334.
Під час виконавчого провадження можна звернутися лише до однієї статті ЦПК України (ст.372) та двох частин статей Закону України «Про виконавче провадження» (ч.3 ст.11-1, п.2 ч.1 ст.37).
Правом укладення мирової угоди відповідно до статей 103, 107, 115 ЦПК України користуються лише позивач, відповідач, треті особи, які заявляють самостійні вимоги, а також їх представники, за умови, що такі повноваження спеціально обумовлені у довіреності. Інші особи, які беруть участь у справі, не наділені правом на укладення цієї угоди. Мирову угоду, як правило, не можуть укладати особи, які подають позовну заяву до суду в інтересах інших осіб, бо вони позивачами у справі не є та не захищають свої особисті права та інтереси.
Форми укладення мирової угоди
У ЦПК не передбачено чіткої форми укладення мирової угоди, це може бути зроблено в усній або письмовій формі. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву (усну чи письмову).
Письмова форма укладення мирової угоди
Після отримання заяви про укладення мирової угоди, суд виносить ухвалу про закриття провадження у справі. За змістом статті 175 ЦПК, суд за клопотанням сторін може винести ухвалу про визнання мирової угоди, де повинен вказати всі основні умови мирової угоди, які визнаються судом. Але згідно статті 206 ЦПК, наявність мирової угоди виключає можливість повторного звернення особи до суду з цього ж предмета спору до цієї ж сторони і на тих же підставах. Тому перед укладанням такого роду заяви суд обов'язково роз'яснює сторонам наслідки такої процесуальної дії.
Необхідно мати на увазі, що мирова угода сторін, у разі недотримання сторонами, має підлягати примусовому виконанню лише у тому випадку, якщо суд чітко вкаже це в основних умовах мирової угоди. Виконанню не підлягає саме мирова угода сторін, а безпосередньо визначення суду, прийняте з цього питання (стаття 368 ЦПК, Закон України "Про виконавче провадження").
Ухвала про затвердження мирової угоди за своїм правовим значенням прирівнюється до судового рішення.
Усна форма укладення мирової угоди
Якщо сторони подали усну заяву про мирову угоду, то суд доцільно заносить її в журнал судового засідання (протокол судового засідання) з обов'язковим укладанням сторонами в журналі умов мирової угоди. Це також дасть можливість запобігти можливим суперечкам в майбутньому. При відсутності забезпечення в примусовому порядку виконання мирової угоди втрачає сенс сам факт звернення до суду.
Коли суд може винести ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди?
У разі якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, або якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд може винести ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжити судовий розгляд.
Укладення мирової угоди у процесі виконання рішення
Цивільно-процесуальне законодавство передбачає, що примирення сторін може бути оформлене не лише під час розгляду справи в суді першої інстанції (ст. 175 ЦПК), але і на стадії апеляційного (ч. 3 ст. 31 ЦПК) і касаційного розгляду (ст. 334 ЦПК), а також в період примусового виконання рішення суду (ст. 372 ЦПК).
Стаття 372 ЦПК передбачає можливість укладення мирової угоди навіть у процесі виконання рішення. Одна зі сторін судового процесу має право відмовитися від примусового виконання або укласти мирову угоду, яка підтверджується судом. Дана стаття передбачає процесуальний порядок розгляду справи про відмову або укладення мирової угоди. Заява сторони про відмову від примусового виконання або мирову угоду подається у письмовій формі державному виконавцю, який у триденний термін передає її в місцевий суд за місцем виконання рішення.
Суд має право не прийняти відмови сторін від примусового виконання і не визнати мирову угоду сторін, якщо такі дії суперечать закону або порушують чиїсь права чи свободи.
Судові витрати у разі укладення мирової угоди
Судові витрати у разі укладення мирової угоди розподіляються згідно принципу пропорційності, дане положення передбачено в статті 89 ЦПК. У частині 2 статті 89 ЦПК зазначено, що у разі укладення мирової угоди, якщо сторони не передбачили порядку розподілу витрат, кожна сторона несе половину судових витрат.
Сторони цивільного процесу згідно ч. 8 ст. 293 ЦПК можуть оскаржити рішення суду в апеляційному порядку.
